з яким НБУ має створити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та порядок перерахування й використання коштів. Фізичній особі в разі недоступності вкладу в комерційному банку гарантується відшкодування за вкладом та відсотки у розмірі вкладу, але не більше 500 грн.
У лютому 1999 року була прийнята Постанова НБУ №72 «Про додаткові заходи щодо забезпечення страхування вкладів фізичних осіб в комерційних банках». Фактично вона поєднувала дві попередні постанови НБУ. В ній з ме-тою додаткового забезпечення захисту інтересів вкладників комерційних банків, створення реальних можливостей щодо проведення банками розрахунків за своїми зобов'язаннями перед вкладниками НБУ зобов'язує комерційні банки, які мають ліцензію НБУ на залучення вкладів фізичних осіб, створити спеціальний фонд страхування вкладів фізичних та юридичних осіб у розмірі 10% від суми вкладів фізичних осіб за станом на 01.03.1999 року за рахунок придбання ними дер-жавних цінних паперів та передачі їх на зберігання до НБУ або шляхом перерахування грошових коштів на депозитний рахунок, відкритий у НБУ відповідно до Порядку форму-вання комерційними банками спеціального фонду страху-вання вкладів фізичних осіб. У разі прийняття ліквідаційною комісією банку рішення щодо продажу дер-жавних цінних паперів кошти, отримані від продажу, в пер-шу чергу спрямовуються на розрахунки з вкладниками — фізичними особами.
Але ця постанова проіснувала недовго — у липні 1999 ро-ку Правління НБУ визнало її такою, що втратила чинність.
На даний час в Україні не має чіткого механізму страху-вання депозитних вкладів, що створює низку проблем. Для залучення вільних коштів населення та підприємств слід розробити національну систему депозитного страхування.
Вона може набувати різних рис. Однак, як свідчить міжнародний досвід, при побудові цієї системи необхідно керуватися такими принципами:*
І петиту ційний характер організації депозитного страхування, тобто вона має грунтуватися на створенні
самостійного міжбанківського страхового фонду за ретроспективним методом. Фонд має бути керований як
товариство взаємного страхування зобов'язань банків перед вкладниками.
Фонд страхування депозитів має формуватися суворо на страховій основі, що передбачає вирівнювання ризиків
окремих банків.
Участь у депозитному страхуванні всіх банків та інших фінансових закладів, які приймають депозити, обов'язкова.
Імперативність регуляційних норм діяльності системи депозитного страхування.
Змішаний характер організації систем депозитного страхування, який передбачає організаційну та фінансову
співучасть як недержавних, так і державних структур.
Обмеженість страхової відповідальності банків вста- новленою квотою відшкодування депозитів.
Власна участь застрахованих у покритті ризиків непо-вернення депозитів. Може бути застосована регресивна шка-
ла розрахунку страхового відшкодування.
Диференціація страхових тарифів у межах банків-страхувальників згідно зі ступенем їх загальної ризикогенності,
яка постійно і докладно вивчається фондом депозитного страхування.
Окремі підходи до страхування вкладів фізичних та юридичних осіб.
Страхове відшкодування надається на одного вкладни- ка, а не на один вклад.
Депозитне страхування, з одного боку, захищає інтереси вкладника, а з другого — може призвести до зменшення відсотка за депозитними вкладами та зростання плати за кредит.
І все ж, незважаючи на труднощі, страхування депозитів в Україні пробиває дорогу до життя. Ця дорога не була легкою й для інших країн, але за довіру клієнтів треба платити.
Страхування від втрат прибутку.
В економічній, страховій літературі зміст поняття фінансового ри-зику не є однозначним. Здебільшого страхування фінансових ризиків розглядається у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розу-мінні це страхування тлумачиться як страхування лише кредитних ри-зиків, а широке його розуміння охоплює також усі види страхового за-хисту тих ризиків, які виявляються в будь-якій сфері визначених фінан-сових відносин або безпосередньо спричинюють фінансові втрати.
Згідно з класифікацією ризиків, пропонованою Першою директи-вою ЄЕС від 24 липня 1973 року, до групи фінансово-кредитних ризи-ків віднесено як ризики, що виявляються у зв'язку із наданням креди-тів, так і ризики, які призводять до інших фінансових збитків. Серед більш ніж десяти ризиків, об'єднаних у фінансову групу, найбільш за-грозливим є ризик втрат прибутку. Прибуток є одним із найважливіших результативних показників фінансово-економічної діяльності будь-якого господарського суб'єкта. Отже, страхування від втрат прибутку є най-більш репрезентативним видом страхування фінансових ризиків.
На відміну від багатьох видів страхування, предметом захисту яких є наявне майно, страхування від втрат прибутку є формою страхового захисту господарських суб'єктів від втрат майбутньої користі. Випад-кова втрата майбутньої користі (у даному разі — очікуваного прибут-ку) може настати передусім з причин випадкового спаду виробничого
процесу, або навіть його зупинки. Збитки, яких господарський суб'єкт може зазнати внаслідок цього випадку, не обмежуються лише втратою майбутньої користі. До них слід також додати кошти, витрачені на оп-лату так званих постійних потреб, зумовлених необхідністю постійно підтримувати життєдіяльність господарського суб'єкта, а також пов'я-заних із процесом його повернення до попередньо визначеної вироб-ничої програми. Крім того, якщо зниження чи призупинення виробни-чого процесу настало внаслідок непередбаченого випадку, то обсяг збитків може зрости за рахунок витрат, які здійснені з метою протис-тояння наслідкам цього випадку. Отже, втрата майбутньої користі, а відповідно і її страховий захист, ніколи не виявляються самостійно.
Страхування від втрат прибутку є страхуванням комплементарним для багатьох так званих базових видів страхування. Найпоширенішою базою для приєднання до страхування від втрати прибутку є страху-вання від ризику вогню (див. підрозділ 11.1). Воно, як комплексний вид страхування, може при цьому здійснюватися у будь-якій формі, що передбачає різноманітну композицію ризиків — чи то у формі «від усіх ризиків», чи й у формі FLЕХ, яка передбачає стандартне об'єднання кількох найпоширеніших ризиків: Fіге — вогню, Lightihg — удару блискавки, Ехрlosіоn — вибуху. Поява хоча б цих традиційних ризиків призведе не лише до кількісних втрат реально існуючого майна, а
