валютний ринок України, оскільки призводить до відпливу валюти за кордон.
Тому вкрай важливим заходом на страховому ринку України має стати створення системи перестрахування і системи контролю за перестраховими операціями. Визначальну роль у цих системах повинні відігравати страхові обєднання, необхідність існування яких на практиці вже доведено в Україні.зазначені заходи мають знизити необгрунтований рівень перестрахування за кордоном і зумовити те, що договори перестрахування укладатимуться з іноземними перестраховиками лише у тому разі, якщо неможливо укласти такий договір із вітчизняними компаніями, тобто встановити механізм ефективного використання потенціалу національного страхового ринку.
Важливою проблемою на страховому ринку України, яка потребує державного розвязання, є погашення заборгованості з обовязкового державного особитстого страхування. Існування зазначеної заборгованості, яка виникла у звязку з недостатніми обсягами загального фінансування центральних органів виконавчої влади, спричинює неможливість отримати протягом тривалого періоду потерпілим особам або їх сімям за цільовими платежами за місцем роботи потерпілого. Це дасть можливість спрямувати кошти державного бюджету безпосередньо потерпілим, уникнути проміжних ланок у ланцюгу фінансування цих державних витрат, скоротити термін отримання відшкодування потерпілим або їх сімям та ефективніше використати кошти держбюджнту.
Не менш важливою проблемою на страховому ринку України за умов прерходу до ринкової економіки, яка потребує державного розвязання, є низький рівень діяльності зі страхування життя, яке виступає важливим інструментом заохочення інвестицій громадян в економіку України. Операції зі страхування життя в Україні з кожним роком мають тенденцію до спаду. Кількість чинних договорів із року в рік постійно зменшується, незважаючи на загальносвітові тенденції до зростання цього виду страхування.
Слід зазначити, що основними причинами, які обмежують розвиток страхування життя в Україні, є: нерозвязання проблем компенсації громадянам державних виплат за договорами змішаног страхування, укладеними ще за радянських часів; підірвана довіра населення до цього виду страхування через вищезазначену причину, а також у звязку з гучними банкрутствами страхових компаній, які на початку діяльності страхового ринку безкарно займалися суто трастовою діяльністю - "грою на інфляції"; норма ст.38 Закону України "Про страхування", в якій передбачено, що страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування; чинна система оподаткування.
Страхування життя як у Європі, так і взагалі у світі має тендецію до значного поширення. Це повязано з тим, що цей вид страхування сприяє зміцненню та підвищенню матеріального стану населення, яке страхується, а також спрямуванню значних коштів у звязку з накопичувальними функціями через механізм страхування на інвестиційні цілі в економіку країни. Таким чином, при зваженій політиці держави на ринку страхування життя цей вид страхування стає впливовим інструментом забезпечення стабільності в суспільстві, тим більше за умов необхідності соціального захисту населення і бюджетного дефіциту.
Тому серед найважливіших заходів діяльності держави у цій сфері страхування має стати створення механізму надання громадянам гарантій повернення втрачених коштів у разі банкрутств страхових компаній при здійсненні страхування життя, що дасть змогу не тільки підвищити соціальний захист населення України, а й залучити значні кошти, які перебувають на руках населення, на інвестиційні цілі.
Цим механізмом має стати створення фонду страхових гарантій, проте не в добровільному порядку, як це передбачено в ст.32 Закону України "Про страхування", а в обовязковому, спочатку при здійсненні страхування життя, а надалі - при здійсненні ризикових видів. Справді, спочатку це нешгативно вплине на діяльність зі страхування життя, але з метою відновлення довіри населення і втрачених позицій без цього рано чи пізно, але не обійтися.
Саме потреба захистити аласників страхових полісів, а також висока ціна можливого краху системи страхування є основними причинами того, що у багатьох країнах створюють гарантійні фонди. При створенні останніх застосовується здебільшого практика, за якою страховики - учасники фонду сплачують фіксований тариф для участі в цій системі, незалежно від фінансового стану, розмірів активів тощо. За умови банкрутства однієї страхової компанії - учасника фонду забезпечення гарантій щодо виплат за зобовязаннями неплатоспроможної компанії беруть на себе інші страховики - учасники фонду за рахунок своїх коштів.
У світлі потенційної економічної та суспільної ролі страхування життя, а також вищезазначених перешкод потрібно розглянути можливість створення податкових стимулів із метою сприяння розвитку цього ринку. Таким стимулом можуть стати, наприклад, відновлення норми, згідно з якою доходи, отримані страховими компаніями зі страхування життя при розміщенні страхових резервів, звільняються від оподаткування.
Конче необхідно створити ефективний механізм державного регулювання і нагляду, а також дієвий страховий ринок на належному законодавчому фундаменті. Цьому має сприяти поступове формування страхового кодексу, який би вмістив у себе весь комплекс законодавчих актів у сфері страхування. Розробка і запровадження Страхового кодексу дасть змогу охопити всі сектори страхового ринку, сприятиме упорядкуванню взаємовідносин між усіма субєктами страхового ринку, спрощенню законодавчої бази і знищенню всіх непорозумінь, які зявляються через суперечність різних норм у різних законодавчих актах.
Пропоновані шляхи й напрями вдосконалення страхового ринку України дадуть можливість прискорити створення повноційного страхового ринку як обєктивного атрибуту ринкової економіки та сприятимуть відновленню довіри страхувальників до страховиків.
Розділ 3. Зарубіжна практика страхування
Страхова діяльність у країнах Заходу нараховує вже більше 300 років. Починалась вона з розвитку страхування від пожеж після великої пожежі у Лондоні 1666 року та створення "Кавового дому Едварда Ллойда" в 1668 році. Однак більшість законів, які регулюють діяльність страхових компаній було прийнято зовсім недавно.
Тепер ринок страхових послуг добре розвинутий і спирається на досить грунтовну правову базу. Лондон - найбільший у світі центр страхування, а