Застосування першого варіанта страхування зумовлює повне покриття збитку з будь-яких причин, за винятком пошкодження шин із зношуванням протектора вище допустимого щодо величини малюнка протектора, технічного браку чи відновлення шини шляхом наварювання.

У другому варіанті здійснюється часткове покриття збитку, заподіяного пожежею, вибухом, стихійним лихом, дорожно (водно)-транспортною пригодою, крадіжкою чи її спробою як всього об’єкта, так і його окремих частин.

Часткове покриття збитку передбачене і за третім варіантом, коли збитки спричинено стихійним лихом, дорожно-транспортною пригодою.

Змістом четвертого варіанту є також відшкодування збитку, викликаного вищевказаними причинами.

Варіанти з частковим відшкодуванням відрізняються величиною страхової відповідальності, а значить, і величиною тарифних ставок. При будь-якому варіанті страхування не відшкодовуються збитки, зумовлені воєнними діями, введенням у країні або в окремих районах надзвичайного стану, радіоактивним зараженням, громадськими хвилюваннями.

1.6 Перестрахувальні операції

Перестрахування - це система відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, з врахуванням своїх фінансоаих можливостей частину можливостей передає на погоджених умовах іншим страховим організаціям. Цим переслідується мета створення якомога збалансованішого портфеля страхування, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових організацій.

В основі перестрахування лежить договір, за яким одна сторона - цедент передає повністю або частково страховий ризик іншій стороні - перестраховику. Цей, у свою чергу, бере зобовязання відшкодувати цеденту відповідну частину виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, у договорі перестрахування діють дві сторони: страхове товариство, яке приймає ризик на свою відповідальність як перестраховик, і страхове товариство, що передає ризик.сама операція, повязана з передачею ризику,називається цедируванням ризику, або перестрахувальною цесією.

Договір перестрахування має декілька специфічних ознак, що випливають з особливостей угоди перестрахування. Однією з них є принцип відшкодування, згідно з яким перестрахувальникзобовязаний виплатити цеденту відшкодування пропорційно частці участі, але лише в тому разі, якщо цедент виплатив належне відшкодування застрахованому.

Принцип доброї волі виражається в тому, що страхувальник повинен повідомляти страховику до укладання договору страхування і напротязі всього строку цого дії про всі суттєві обставини ризику, які стосуються об’єктів страхування, а також ступеня загрози цим об’єктам з боку стихійних лих.

Аналогічні обставини випливають з операцій перестрахування. Цедент зобов’язаний надати перестраховику повну й достовірну інформацію про цедируваний ризик. Ця обставина має особливе значення для підтримання довгострокового співробітництва перестраховика з цедентом.

Об’єктом перестрахових операцій є майнова ситуація в даному страховому товаристві, котре виступає в ролі цедента. Престраховик не має ніяких прав чи обов’язків, що випливають з укладених цедентом договорів страхування. Разом з тим, застрахований не має нічого спільного з операціями перестрахування, підписаними цедентомщодо передачі ризиків. Страховик не зобов’язаний повідомляти страхувальника про свій намір передати взяті ризики повністю або частково в перестрахування.

Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику, завдяуи чому відбувається кількісне й якісне вирівнювання портфеля.

Крім перерозподілу ризику, перестрахування виконує деякі допоміжні функції, зокрема воно дозволяє приймати на страхування унікальні й великі ризики.

Існують пропорційні і непропорційні перестрахові операції. Пропорційні поділяються на квотний договір,ексцедентний, квотно-ексцендентний, змішаний.

За умовами договору квотного перестрахування цедент бере зобовязання передати перестраховику частки в усіх ризиках даного виду, а той зобовязується прийняти ці частки. Договори квотного перестрахування рості, особливо для цидента, щодо виконання. Цедент передає перестрахувальнику пропорційну частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагороду за передачу ризику, що було попередньо обумовлено при укладанні договору страхування.

Подібним чином відбувається й регулювання збиткув. Відповідно до одержаної частки участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахованим. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента за розрахунками із страхувальниками.

Зазначимо, однак, що квотне перестрахування,зменшуючи ризик цедента за всіма договорами, переданими в перестрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.

Договір ексценднтного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Укладаючи його, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. Для цього аналізують статистичні дані й роблять актуарні розрахунки. Максимум власної участі страховика і називають есцендентом..

Перевищення страхових сум за встановлений рівеньвласної участі в покритті ризику передається в перестрахування одному або декільком перестраховикам. Таке перевищення страхових сумризику, переданих у перестрахування називається надбанням ексцедента.

Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, які перстраховик зобовязаний прийняти для покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратною участю цедента.

При укладанні договору ексцедентного перестрахування вилучаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля обсягу власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика вважаються перестрахованими.

Квотно-ексцендентний договір на практиці застосовується рідко. Змістом його є поєднання двох розглянутих раніше перестрахувальних договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а первищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту, в свою чергу, підлягає престрахуванню на принципах ексцендентного договору.

Нерпопорційне перестрахування використовується в різних видах страхування, але найчастіше за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, завдані третім особам у результаті дорожньо-транспортної події. Нерпопорційне страхування також застосовується в усіх видах страхування, де немає верхньої межі відповідальності страховика.

Одним з варіантів непропорційного перестрахування є перестрахування перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики даного виду, а переслідує мету забезпечити фінансову рівновагу страхових операцій уцілому, яка може бути порушена заподіянням збитку в особливо великих розмірах за деякими ризиками страхового