Керуючись зазначиними умовами договору, перстраховик бере зобовязання покрити ту частину збитку, яка вища за встановлену суму власної участі цедента, але нижча зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Прийняті таким чином зобовязання стосуються всіх збитків, зумовлених одним стихійним лихом, що складає страховий ризик. Якщо в результаті натсання страхового випадку буде завдано збитку багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься винятково як груповий збиток. зобовязання страховика встановлюються відносно групового збитку.

Престрахування ризиків спрямовано не лише на захист страхового портфеля від впливу на нього серії великих страхових випадків або навіть одного катострофічного з них, але й сприяє тому, щоб оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягала непосильним тягарем на одне страхове товариство, а здійснювалась всіма учасниками в перестрахуванні відповідного обєкта колективно.

Коли будь-яку страхову компанію було б поставлено перед необхідністю повністю тримати лише на своїй відповідальності всі взяті на страхування ризики, серед яких можуть бути великі обєкти стразування, вона не змогла б у цьому разі утворювати за рахунок надходжень премії страхові фонди, що відповідали б ступеню ризику, і постійно перебувала б у небезпеці невиконання своїх фінансових зобовязань перед страхувальниками, а це суперечить призначенню й економічному змісту страхування.

Саме таке становище виникло на страховому ринку України.для нашої країни характерна велика концентрація матеріальних цінностей і, як наслідок, зростання страхових сум за значною кількістю обєктів страхування.

Жодна страхова компанія в цих умовах не може взяти на страхування подібні ризики, не маючи твердого перестрахувального забезпечення епонад суми, які вона може тримати на своїй відповідальності. Потреба в розмірах страхового покриття весь час зростає значно швидше, ніж нарощуються статутні фонди й страхові резерви.

Лише наявність таких специфічних методів перестрахування як “страхування страховиків” дозволяє страховикам приймати зобовязання на великі суми, позбавляє їх від небезпеки втратити свій капітал.

Перші кроки на шляху створення престрахувального ринку вже зроблено. Всередині 1994 року вперше 8 страхових компаній України зареєстрували Українську перестрахувальну компанію. Але це лише початок.у 80-ті роки в світі діяло бдизько 350 професійних перестрахувальних товариств, з них – 132 в Європі, 21% з яких – у ФРН.

Перстрахування – окремий незалежний вид страхування. Механізмом його здійснення необхідно оволодіти всім страховикам і, насамперед, професійним перстраховикам. Перестрахування має інтернаціональний характер, тому що воно не може обмежуватись рамками однієї або декількох країн. Це бізнес без кордонів, який вимагає законодавчого й нормативного забезпечення.

З метою врегулювання відносин у сфері перестрахування, запобігання неплатоспроможності страховиків, які застосовують у своїй практиці операції з перестрахування Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 24 жовтня 1996 р. № 1290 Про затвердження ”Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування". Це положення встановлює порядок здійснення операцій з перестрахування і спрямоване на посилення захисту інтересів страхувальників, забезпечення умов для розвитку ринку перестрахувальних послуг.

Розділ 2. Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхового ринку в Україні

Станом на початок 2000 року на страховому ринку України функціонує 268 страхових компаній. Проте їхня дієвість неоднакова: успішно функціонують лише 50 компаній. На їх частку припадає 82,8% зібраних премій, 95,4% страхових виплат,69,9% уставного капіталу і 83,4% резервних коштів. Загальний стан діяльності страхових організацій в Україні характеризується показниками, наведеними у таблиці 1.

Таблиця 1.

Фінансова діяльність страхових організацій в Україні (тис. грн)

Показники | 1995 | 1996 | 1997 | 1998

Доходи | 218490 | 284161 | 393892 | 808369

Надходження страїхових платежів | 168946 | 203460 | 330018 | 649807

У т.ч. від добровільного особистого страхування | 67608 | 47999 | 66153 | 71623

Від добровільного майнового тсрахування | 41407 | 70482 | 162225 | 389650

Від обовязкового страхування | 33422 | 53203 | 67357 | 72796

Надходження від перестрахування | 3192 | 8970 | 17417 | 96571

Видатки | 191551 | 242416 | 297661 | 585641

У т.ч. виплати страхових відшкодувань | 116535 | 100189 | 107925 | 169282

Видатки з утримання апарату управління | 23569 | 34016 | 57403 | 46237

Видатки на ведення справи | 25067 | 38497 | 41539 | 73638

Платежі до бюджетів усіх рівнів | 10493 | 17797 | 21769 | 36923

Резервування коштів | 38597 | 69130 | 119994 | 246413

Балансовий прибуток | 13763 | 22377 | 85052 | 173940

Як видно із наведених у таблиці 1 даних, обсяг доходів страхових організацій в Україні збільшився у 3,7 разу, а видатки - у 3 рази; рівень рентабельноств діяльності зріс у 4 рази. Особливо високими темпами відбувається зростання надходжень від добровільного майнового страхування, що у 1998 році у структурі загальної суми надходжень становило 60%.

Робота страхових компаній у 1999 році характеризується такими показниками. Обсяг страхових платежів порвняно з 1998 роком збільшився на 47,5% і досяг 1164 млн. грн. Загальні страхові виплати страхових компаній виросли у два рази і становили 360, 9 млн. грн. Обсяг страхових резервів становив 537,04 млн. грн., порівняно з 1998 роком вони збільшились у 1,2 разу. Обсяг витрат страхових компаній становив 212,3 млн. грн., порівняно з 1998 роком вони збільшилися в 1,3 разу. Балансовий прибуток страхових компаній збільшився на 30% і досяг 234,03 млн. грн. При цьому прибуток від страхової діяльності дорівнював 192,2 млн. грн., що становило 90,5% від усього прибутку страхових компаній, а від йнших відів діяльності й упершу чергу від розміщення страхових резервів - 9,5%.

За останні 5 років на страховому ринку України лідирує