Стаття - Про класифiкацiю традицiйних дерев'яних церков
16

України в певнiй мiрi знаходився пiд впливом стилiстичних тенденцiй професiйної архiтектури, зокрема, готики, ренесансу, бароко, класицизму, на що звертали увагу дослiдники, як наприклад Г. Логвин [14]. Однак цi впливи торкнулися лише пластичного трактування окремих деталей зовнiшньої форми храмових споруд й не позначилися на планувально-просторовiй органiзацiї їх внутрiшньої структури, тобто не вплинули на типологiю храмiв.
Таким чином, визначальними для типологiчної класифiкацiї пам'яток традицiйної дерев'яної храмової архiтектури залишаються ознаки планувально-просторової органiзацiї дерев'яних церков та вище визначених регiональних шкiл народного будiвництва, якi й загалом дозволяють розкрити розмаїту картину традицiйного дерев'яного храмобудування на теренах України.
Для Лiвобережного Полiсся характернi хрещатi п'ятизрубнi одноверхi чи п'ятиверхi церкви, хоч зустрiчалися тут подекуди й одноверхi. На жаль, тiльки поодинокi пам'ятки дерев'яного храмобудування регiону дiйшли до наших днiв. Значна ж частина визначних храмiв була знищена в серединi 30-х рокiв ХХ столiття. Серед таких споруд i Троїцька церква в с. Пакуль на Чернiгiвщинi, зведена 1710 року. За планувально-просторовим рiшенням храм вiдносився до п'ятизрубних п'ятиверхих iз гранчастими раменами, якi групувалися навколо квадратного центру та завершувалися двозаломними високими верхами. Центральний верх також мав два заломи, але був значно вищим бiчних. Таким чином формувалася просторово-симетрична композицiя високих восьмигранних iз заломами завершень.
Серед пам'яток традицiйного храмобудування регiону, що збереглися, слiд вiдзначити передусiм Миколаївську церкву в м. Новгород-Сiверському, збудовану 1720 року. Це хрещатий п'ятизрубний одноверхий храм. Над середохрестям височiє восьмигранний з двома заломами наметовий верх. Бабинець i вiвтар перекритi плоскими стелями, а бiчнi рамена - восьмигранними покриттями. Однак, зовнi усi вiдгалуження просторового хреста завершуються iдентичними трисхилими дахами з невеличкими фронтончиками. Зустрiчаються на Лiвобережному Полiссi й тридiльнi одноверхi храми, як наприклад, Георгiївська церква в смт. Седневi.
На Правобережному Полiссi багато дерев'яних храмiв було перебудовано i їх сучасний вигляд не завжди узгоджується з традицiйним характером. Чи не найкраще зберегла свої традицiйнi форми церква Рiздва Богородицi в с. Жубровичi Житомирської обл., споруджена 1698 року. Храм тридiльний триверхий. Квадратний у планi центральний зруб - нава - перекритий двозаломним восьмигранним верхом; бабинець та вiвтар також квадратнi в планi, але поступаються розмiрами центральному зрубу й завершуються чотиригранними наметовими верхами.
На Волинi були розповсюдженi тризрубнi триверхi та одноверхi храми, хоч подекуди зустрiчалися й п'ятизрубнi.
Серед тризрубних одноверхих церков характерним прикладом волинської школи дерев'яного храмобудування є Здвиженська церква в с. Вiльхiвка Волинської обл., збудована 1782 року. В планi храм являє собою три послiдовно розмiщенi квадрати, вiдповiдно - бабинець, нава, вiвтар. Центральний зруб завершується восьмигранним наметовим покриттям на низенькому восьмерику; бiчнi рiвновисокi зруби перекритi плоскими стелями i завершуються двосхилими дахами з фронтонами. По периметру споруду оперiзує широке пiддашшя на випусках вiнцiв зрубу.
До найхарактернiших зразкiв народного храмового будiвництва Волинського Полiсся вiдноситься Юрiївська церква 1709 року в м. Дубно (на Сурмичах) Рiвненської обл. Це тризрубний триверхий храм. Квадратний у планi центральний зруб у спiввiдношеннях з майже квадратними бабинцем i вiвтарем виглядає масивним. Завершується нава восьмериком з приплюснутою банею. Аналогiчнi за формою, але значно меншi покриття влаштовано над бабинцем i вiвтарем.
Традицiйний гуцульський храм - це п'ятизрубна, хрещата у планi, одноверха споруда. Центральний зруб квадратний у планi, однiєї ширини з бабинцем i вiвтарем або розширений, завжди вiнчається восьмигранним наметовим верхом на баранi. Боковi рамена хреста перекриваються коробовими склепiннями та покриваються двосхилими дахами. З метою захисту нижнiх вiнцiв зрубу вiд намокання навколо споруди влаштовується широке пiддашшя. За цiєю схемою у XVIII-XIX столiттях на Гуцульщинi було створено чимало варiацiй храмових споруд.
Найдосконалiшою щодо пропорцiй є церква Рiздва Богородицi у смт. Ворохтi. Храм був побудований у 1615 роцi у с. Яблуниця Івано-Франкiвської областi. У 1780 роцi його перенесли у Ворохту. Церква п'ятизрубна, хрещата у планi, одноверха. Центральний квадратний зруб високий, звужується доверху, переходить у восьмерик i вiнчається наметовим покриттям. Майже рiвновеликi рамена просторового хреста поступаються центральному зрубу за висотою i завершуються двосхилими дахами з фронтонами. Всю споруду оперiзує розвинуте пiддашшя, оперте на кронштейни, утворенi випусками вiнцiв зрубу.
Значних успiхiв у спорудженнi храмiв досягли бойкiвськi будiвничi. На Бойкiвщинi набули поширення тризрубнi триверхi храми. Розвинутi завершення зрубiв у формi численних заломiв - характерна ознака бойкiвських дерев'яних церков. Найдовершенiшим зразком бойкiвських храмiв є Миколаївська церква з с. Кривки, споруджена 1763 року. У 1930 роцi будiвлю церкви перенесли до м. Львова. Миколаївська церква тризрубна, нава та вiвтар квадратнi в планi, бабинець наближений до квадрата. В композицiї об'ємiв домiнантна роль належить центральному зрубу, який завершується восьмигранним наметовим покриттям з чотирма заломами. Боковi зруби вiнчають восьмиграннi завершення з трьома заломами. Над бабинцем влаштована галерея. Широке пiддашшя та каскад уступiв верхiв створюють ритм горизонтальних членувань, виявляють пластику форм, не порушують загальну композицiйну цiлiснiсть всiєї споруди.
Своєрiдною об'ємно-просторовою структурою та пластикою форм характеризуються пам'ятки храмової архiтектури лемкiвської школи. I хоч iсторико-етнографiчний регiон Лемкiвщини охоплює невелику територiю на пiвночi Закарпаття, однак ареал традицiй храмового будiвництва лемкiвської школи поширюється майже на все Закарпаття.
Лемкiвськi церкви двозрубнi, тридiльнi; бабинець i нава в них однiєї ширини, а вiвтар - вужчий. Над бабинцем височiє вежа каркасної конструкцiї. Вiдповiдно для храмових споруд характерна

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6