Після визнання в 313 р. християнства пануючою релігією почалося будівництво християнських храмів, форми яких в основному запозичувалися з античних базилік.

Перемоги Костянтина звеличує і споруджена в цей же час на форумі Тріумфальна арка Костянтина. Вона була прикрашена рельєфами, безжалісно виламаними зі споруджень імператорів II століття – Траяна, Андріана і Марка Аврелія. Вони були включені в новий художній ансамбль, і тільки голови цезарів скрізь були замінені головами Костянтина. Цей факт символічний: Костянтин як би поглинає колишню римську історію. Усе строго, регламентовано: у центрі імператор із клевретами, які підлесливо заглядають йому в обличчя, по сторонах безлика юрба.

Костянтин переніс столицю імперії на схід, у колишнє грецьке місто Візантій. Названо воно було «новим Римом», чи Константинополем. Звідси почне свою історію нова держава – Візантія. Рим же залишався ще протягом двох століть центром західної частини імперії. Та ж картина спостерігається і за межами Рима, як в Італії, так і в провінціях. Античне мистецтво ще довго буде зберігати свою силу, однак воно, переростаючи в середньовічне, стає тільки традицією.

ВИСНОВКИ

Мистецтво Древнього Риму залишило людству величезну спадщину, значимість якого важко переоцінити. Великий організатор і творець сучасних норм цивілізованого життя, Древній Рим рішуче перетворив культурний вигляд величезної частини світу. Тільки за це він гідний неминущої слави і пам'яті нащадків. Крім того, мистецтво римського часу залишило безліч чудових пам'яток у самих різних областях, починаючи від добутків архітектури і закінчуючи скляними посудинами. Кожна давньоримська пам'ятка втілює спресовану часом і доведену до логічного кінця традицію. Вона несе інформацію про віру і ритуали, сенс життя і творчі навички народу, якому вона належала, місце, яке займав цей народ у грандіозній імперії. Римська держава дуже складна. Їй єдиній випала місія прощання з тисячолітнім світом язичества і створення тих принципів, які лягли в основу християнського мистецтва Нового часу.

Стародавній Рим вписав в історію світової архітектури важливі сторінки. Давньоримська архітектура завершує тисячолітню історію античної архітектури рабовласницького суспільства, і цілком природно, що стародавній Рим використав і розвинув усі її досягнення. Проте Риму довелося творити і самому. Перед архітектурою римської держави стояли нові завдання: для велетенських міст потрібні були нові принципи забудови і нові типи споруд. Для будівництва доріг, акведуків, мостів, величезних терм, палаців з гігантськими залами, ансамблів міських центрів – форумів тощо потрібні були і нові типологічні рішення, а головне – нова будівельна техніка. Римські інженери винайшли новий будівельний матеріал – бетон, який дав можливість вирішувати найскладніші технічні проблеми, а також використовувати малокваліфікованих рабів.

Найвищий розквіт римської архітектури припадає на другу половину І ст. і першу половину ІІ ст. н. е., коли Римська імперія досягла своєї могутності. Саме в цей час були збудовані найвизначніші шедеври давньоримської архітектури. Серед них можна відзначити особливо Пантеон.

Розсовуючи кордони покорених земель, завойовуючи Галлію, Іспанію, Британію, Грецію, Північну Африку і країни Близького Сходу, римські легіони несли із собою досягнення римської цивілізації, у тому числі характерні для Рима архітектурні форми. Акведуки і храми, терми і театри поширилися по всьому середземноморському світі. Епоха панування Риму тривала кілька сторіч, але вже в 3 ст. почався занепад імперії – час, коли вже не творились величні шедеври архітектури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ