Приклад:

Підрядне речення мети (der Finalsatz)

Підрядне речення мети виражає мету дії, про яку йдеться у головному реченні. Підрядні речення мети відповідають на питання wozu ? навіщо ?, для чого ?, zu welchem Zweck ? з якою метою ?, mit welcher Absicht ? з яким наміром ? Ці речення вводяться сполучником damit для того щоб, рідше dass щоб. У підрядном реченні мети і в головному реченні – різні підмети.

Приклад:

Якщо в головному і підрядному реченні один і той же підмет, то замість підрядного речення вживається інфінітивний зворот um…zu + Infinitiv.

Приклад:

Підрядне речення способу дії (der Modalsatz)

Підрядні речення способу дії виражають супутню обставину, за якою відбувається дія головного речення. Вони відповідають на питання wie? як ?, auf welche Weise? яким способом ?, auf welche Art? яким чином ? Ці речення зєднюються за допомогою сполучника indem у стверджувальній формі.

Приклад:

Підрядні речення із сполучником indem частіше перекладаються дієприслівниковим зворотом (якщо у головному і підрядному реченнях один і той же підмет).

Приклад:

Підрядне наслідкове речення (der Konsekutivsatz)

Підрядне наслідкове речення належить до підрядних способу дії і відповідає на тіж питання wie ? як ?, mit welcher Folge ? з якими наслідками ?Вони виражають наслідок, який випливає з дії, вираженої присудком головного речення. Ці речення зєднюються з головним за допомогою сполучників so… dass так… що, ohne… dass без того, що .So може стояти в кінці головного речення і відокремлюватися від dass комою.

Приклад:

Підрядні порівняльні речення (der Komparativsatz)

Підрядні порівняльні речення належать до речень способу дії. Порівнянням вони уточнюють дію, виражену присудком головного речення . Вони також відповідають на питання wie ? як ? і зєднюються сполучниками wie як, als ніж, je …desto, je… um so чим…тим.

У головномк реченні сполучнику може відповідати so так або ebenso так само

Приклад: Indirekte Steuern sind Steuern, die in der Regel auf eine andere Person abgewдlzt werden.Hierzu gehцren die Umsatzsteuer und alle Verkehr- und Verbrauchsteuern, ebenso die Zцlle (s.184).

Підрядне умовне речення (der Konditionalsatz)

Підрядні умовні речення відповідають на питання unter welcher Bedingung ? за якої умови ? in welchem Fall ? в якому випадку ?

Ці речення виражать умову, за якої можливе те, про що йдеться у головному реченні. Вони зєднюються з головним за допомогою сполучників wenn коли(б), якщо(б), якби, falls у випадку, коли. Цим сполучником у гоовному реченні може відповідати сполучник so то.

Висновок

У документах юридичного стилю простежуються дві суперечливі тенденції, що впливають на синтаксичну структуру документа:

а) прагнення в одному реченні виразити якнайбільше інформації, що веде до складного синтаксису;

б) прагнення до ясності й чіткості викладу як першорядних рис синтаксису, що веде до розподілу тексту на абзаци, часто незавершені в семантичному плані.

Лексика документів представлена трьома шарами: повсякденна, спеціальна й науково-технічна термінологія. Вони тісно взаємозалежні, і кількісне співвідношення елементів кожного шару взаємно обумовлено. Першорядна роль у створенні офіційно-ділового колориту на рівні лексики належить лексичним засобам регламентуючого жанру.

Мова права ставиться до функціонального стилю ділового спілкування, якому властиві такі риси:

а) використання кліше, термінів, стійких виражень, властивому цьому стилю;

б) використання абревіатур, умовних позначок, символів, скорочень;

в) неоднорідне вживання лексичних одиниць;

г) наявність певної композиційної моделі;

д) особливих синтаксичних конструкцій.

Можна також уважати спеціальною лексикою в документах початкові слова резолюцій. Ця лексика є специфічною по вживанню й характерної для документів у плані їхнього віднесення до певного жанру. Хоча в строгому розумінні ці слова не можуть розглядатися як спеціальні. У силу того, що в інших документах, в іншій ролі ці дієслова, дієприкметники й прикметники не виконують функцій, здійснюваних ними в документах даного жанру, є підстави віднести їх до спеціального в тій тільки функції, що вони виконують у резолюціях (деклараціях).

Аналіз юридичної літератури в аспекті перекладацької діяльності показав, що не можна виділити окремий пласт або шар лексики, характерний для документів як зразків ділового стилю. Наприклад, окремо взятий шар науково - технічної або суспільно - політичної термінології, а тим більше повсякденної лексики не створює певних специфічний рис, саме тому ми розглядали переклад юридичної літератури в аспекті двох стилів – науково – технічного й офіційно – ділового.