знаходяться на відповідальності однієї матеріально відповідальної особи. Облік ведеться за особовими рахунками, які відкриваються на кожну культуру, по борошну й крупі - за кожним сортом, по комбікормах - за видом, призначенням, по побічних продуктах від первинної переробки - за видами зернових домішок.
Усі книги кількісно-якісного обліку нумеруються, прошнуровуються і скріплюються сургучною печаткою. Ніякі підчищання і помарки у книгах не допускаються. Виправляються неправильні записи тільки чорнилом з обов'язковим застереженням і підписом особи, яка зробила виправлення. Усі записи в особових рахунках здійснюються, щоденно на підставі правильно оформлених прибуткових і видаткових первинних документів, а також документів, що містять дані про якість зерна.
Контроль за записами у книгах кількісно-якісного обліку здійснюється головним бухгалтером - щодо правильного визначення центнеропроцентів і залишків хлібопродуктів, заступником керівника підприємства і начальником виробничо-технологічної лабораторії - щодо правильного визначення показників якості. Про результати контрольної перевірки контролюючі посадові особи роблять відповідний запис в особових рахунках книги [4].
Діяльність хлібоприймальних підприємств багато в чому залежить від роботи сільськогосподарських підприємств по виробництву зерна, а також від природно-кліматичних умов і місця вирощування зернових культур. Обсяг роботи хлібоприймальних підприємств (90% якого становить зберігання зерна) не має вартісної оцінки і виражається в умовно-натуральних величинах - тоннах загального комплексного вантажообігу. Цей показник визначається шляхом підсумовування переведених по умовних коефіцієнтах операцій по прийомці, відпуску, зберіганню, сушінню та переробці зерна. У зв'язку з такою системою визначення обсягу роботи хлібоприймальних підприємств виникає своєрідна залежність результатів їх діяльності від якості та обсягу зданого зерна. Так, перевиконання плану закупок зерна внаслідок великого врожаю об'єктивно поліпшують показники роботи підприємств даної галузі. З іншого боку, хлібоприймальні підприємства можуть опинитися в несприятливих умовах при закупівлі в сільськогосподарських підприємств зерна високої якості (дотримання норм вологості та вмісту сміттєвих домішок), оскільки у такому разі простоюють зерноочисні та зерносушильні потужності, збільшуються нарахування на амортизацію, утримання управлінського апарату при невиконанні планів по обсягу сушіння та очищення зерна [6].
Виробничому процесу в галузі хлібопродуктів, як і в сільському господарстві, притаманний сезонний характер. Так, у період дозрівання зернових культур значно збільшується обсяг облікових робіт обліково-бухгалтерськими працівниками та іншими службовцями підприємства.
На борошномельних і круп'яних підприємствах питання збільшення виходу борошна та крупи високих сортів вирішуються головним чином за рахунок удосконалення технології виробництва.
Особливістю виробничого процесу на комбікормових підприємствах є залежність збільшення виробництва і покращення якості комбікормів від наявності на підприємствах взаємозбалансованих видів сировини. Як свідчить практика, процесу виробництва постійно бракує таких видів сировини, як м'ясо-кісткове і рибне борошно, різні зернові компоненти, дріжджі, інші білкові добавки.
Приймання зерна від сільськогосподарських підприємств починається з визначення його якості лабораторією хлібоприймального підприємства. Рівень якості повинен гарантувати тривале збереження, транспортування зерна, а також (у разі його переробки) нормальний вихід борошна та крупи відповідної якості. З урахуванням цих вимог, які називаються базисними кондиціями, а також заготівельних цін сільськогосподарським підприємствам оплачується здана продукція. Зерно, яке відповідає базисним кондиціям, має повноцінні споживчі, фуражні та технічні достоїнства. Базисні кондиції є підставою для розрахунків за сільськогосподарську продукцію, а отже й важливим фактором матеріальної зацікавленості здавачів у виробництві продукції високої якості.
З урахуванням особливостей дозрівання зернових культур, збирання врожаю та транспортування зерна на хлібоприймальні пункти можуть застосовуватися обмежувальні кондиції - тобто гранична норма якості продукції, яка допускається при продажу її державі, іншим споживачам. Вимоги обмежувальних кондицій дають право хлібоприймальним підприємствам не приймати зерно від здавачів, якщо воно хоча б за одним з показників не відповідає встановленим нормам.
При відхиленні якості зерна від базисних кондицій застосовуються натуральні й грошові знижки та надбавки, які встановлені за двома ознаками: вологістю і сміттєвою домішкою. Якщо показники якості зерна перевищують базисні кондиції, то застосовуються натуральні знижки, а якщо зерно, що надійшло до хлібоприймального підприємства, має нижчі (від встановлених у вимогах) проценти вологості та сміттєвої домішки - нараховуються натуральні надбавки.
Натуральні знижки і надбавки обраховуються від фізичної ваги зерна, що надійшло на хлібоприймальні підприємства, у розмірі сумарного процента відхилень від базисних кондицій за вологістю і сміттєвою домішкою з точністю до 0,1 процента. З урахуванням відхилень від базисних кондицій за цими показниками обчислюється залікова вага.
Покажемо, як визначається залікова вага зерна, на конкретному прикладі. Від сільськогосподарського підприємства на хлібоприймальний пункт надійшло 100 т зерна озимої пшениці з такими показниками: вологість 17% і сміттєва домішка 2%. Базисні кондиції по вологості становлять 14%, по сміттєвій домішці - 1% [14].
Рефакції - це вартість натуральних знижок по закупівельних або розрахункових цінах, плата за сушіння та очищення зерна у фактичних розмірах, їх облік здійснюється по кредиту субрахунку № 285 «Торгова націнка (знижка)». У дебеті цього рахунку відображаються боніфікації - вартість натуральних надбавок по закупівельних або розрахункових цінах, грошові надбавки до ціни у фактичних розмірах [9].
Кожна партія зерна і продукції при надходженні на підприємство хлібопродуктів приймається матеріально відповідальною особою за кількістю і якістю. Кількість зерна встановлюється шляхом зважування у присутності особи, яка його доставила. Якість визначається лабораторією підприємства за методикою і показниками, установленими державними стандартами та інструкціями. Результати аналізу зразка записують у товарно-транспортні накладні, картки аналізу та в журнали реєстрації лабораторних аналізів. У такому ж порядку на підприємстві хлібопродуктів приймається й інша сільськогосподарська продукція.
Зерно, насіння олійних культур і трав, що надходять від сільськогосподарських підприємств, оформлюються відправником товарно-транспортною накладною, а сортове насіння, крім того, і відповідними сортовими документами.
Після визначення
