результатів аналізу зерна лаборант робочої зміни на звороті товарно-транспортної накладної відображає показники вологості, сміттєвої домішки, зараженості, номер складу, у якому буде розміщено зерно, завіряє ці дані своїм підписом і відправляє автомашини із зерном на зважування. Дані зважування вантажу матеріально відповідальна особа заносить у журнал зважування і в примірники товарно-транспортної накладної. У журналі записуються також номер автомашини, номер накладної, назва господарства-здавача, найменування культури і вага брутто.
На підставі даних лабораторного аналізу і фізичної ваги зерна, що надійшло до хлібоприймального підприємства, обліковий працівник проводить грошовий розрахунок і передає реєстри накладних на підпис головному бухгалтеру хлібоприймального підприємства. Після перевірки грошового розрахунку і реестра виписується прийомна квитанція ф. ПК-10, яка видається здавачам зерна. Прийомна квитанція є основним розрахунковим документомb [10].
При надходженні зерна і продукції залізничним та водним транспортом від інших підприємств галузі (внутрішньосистемні перевезення) вага партії визначається матеріально відповідальною особою підприємства-одержувача разом з прийомоздавачем залізничної станції або пристані. Результати зважування записують також в журнал зважування. Прийомка хлібопродуктів матеріально відповідальною особою оформлюється приймальним актом. Супроводжувальними товарними документами при перевезенні зерна і продукції залізничним і водним транспортом є залізничні або водні накладні.
При внутрішньосистемному перевезенні зерна і продукції лабораторія підприемства-одержувача під час розвантаження бере зразок зерна і проводить його аналіз у встановленому державними стандартами порядку. Результати аналізу записуються в «Журнал реєстрації показників якості зерна (продукції)», яке надійшло залізничним і водним транспортом».
Документами на право відпуску та відвантаження зерна і продукції споживачам є накази і наряди, які видаються Міністерством сільського господарства та продовольства [12].
Кожна партія зерна або продукції відпускається матеріально відповідальною особою підприємства на підставі наказу, підписаного керівником і головним бухгалтером. Кількість хлібопродуктів, що відпускаються, визначається шляхом зважування в присутності одержувача. Результати зважування заносяться також в журнали зважування. Відпуск продукції, упакованої у мішки стандартної ваги, проводиться без зважування, а вага визначається виходячи з кількості місць і стандартної ваги мішка. Якість відвантажуваного зерна і продукції визначається лабораторією підприємства, результати записуються в картку аналізу і в журнал. Супроводжувальними документами при відпуску хлібопродуктів підприємством галузі є товарно-транспортні, залізничні і водні накладні, а також рахунки-фактури. У кожному з цих документів вказується номер наказу або наряду.
Відпуск зі складів зерна для переробки на борошномельних, круп'яних і комбікормових підприємствах здійснюється на підставі розпорядження, затвердженого керівником підприємства і начальником виробничо-технологічної лабораторії. Розпорядження виписується у трьох примірниках: перший залишається в лабораторії, Другий передається матеріально відповідальній особі, яка відпускає зерно, третій - начальнику виробничого цеху. Відпуск зерна безпосередньо для переробки оформлюється накладною або забірною карткою. На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно списується у видаток по складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху, про що робиться відповідний запис у виробничому журналі.
На борошномельних і круп'яних підприємствах вироблена за робочу зміну продукція та відходи зважуються і передаються з виробничого цеху в склад за накладною.
При вчиненні протиправних дій щодо матеріальних цінностей підприємств галузі хлібопродуктів розкрадачі можуть використовувати одночасно кілька способів утворення необлікованих лишків. Для виявлення і розслідування розкрадань на підприємствах галузі великого значення набуває документування способів вивозу необлікованих лишків зерна і продуктів його переробки, оскільки в ланцюгу дій розкрадачів ця ланка є найбільш уразливою. Якщо при факті викриття необлікованих лишків можуть бути виявлені причини, які спростовують або ставлять під сумнів подію корисливого зловживання, то протиправний вивіз хлібопродуктів з території підприємства є прямою ознакою скоєння злочину.
До найпоширеніших способів завуалювання протиправного вивозу є:
вивіз зерна або продукції з території підприємстваза однією товарно-транспортною накладною кілька разів;
вивіз хлібопродуктів за межі підприємства за товарно-транспортною накладною, яка після цього анулюється під виглядом зіпсованої;
вивіз зерна або продукції за накладними, у яких зазначена вага не відповідає фактичній вазі вантажу;
завищення ваги тари в документах про відправлення хлібопродуктів.
При документуванні способів незаконного вивезення необлікованих лишків зерна і продукції з території підприємства необхідно використовувати оперативно-розшукові методи. Обов'язковим є також аналіз первинних документів, якими оформлюється вивіз матеріальних цінностей, а саме: перепустки на виїзд транспортного засобу з території підприємства, товарно-транспортної накладної, книги реєстрації товарно-транспортних накладних, зважувальної книги тощо.
Висновки
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємства в Україні» [2] підприємство як основна організаційна ланка народного господарства України є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Діяльність будь-якого підприємства неможлива без обліку господарських процесів та контролю за ними. З цією метою ведеться господарський облік. За його допомогою здійснюються різні завдання господарського управління, контролюється використання матеріальних та грошових коштів, забезпечується збереження майна підприємства, виявляються резерви підвищення економічної ефективності виробництва тощо.
Господарський облік - це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління нею. Для виконання свого призначення господарський облік повинен відповідати певним вимогам, як-от:
правильність і своєчасність оформлення документів. Терміни встановлюються відповідними органами або положеннями. Лише своєчасні дані можуть бути використані для прийняття рішень щодо покращення роботи підприємства та для оперативного керівництва господарською діяльністю;
порівнянність показників обліку з плановими показниками як за методами їх обчислення, так і за обсягом. Показники господарської діяльності підприємства, визначені різними методами, не можна порівнювати один з одним. Так, при невідповідності за обсягом показників обліку і плану не можна встановити процент виконання плану як по виробництву, так і по реалізації;
точність та об'єктивність показників, відображення дійсності господарських процесів;
повнота відображення господарських операцій та
