Згідно з цими правовими нормативними актами автором визнається особа, зусиллям якої створена БД. Дані або інформація, щоб потрапити під визначення БД, повинні бути збірником або компіляцією даних, інформації або інших матеріалів, незалежних один від одного, але поєднаних у структурованій формі. Влас-ник авторських прав має права на контроль тимчасо-вого і постійного відтворення; передачу, адаптацію, реорганізацію та інші зміни; поширення й надання користувачеві.

Авторське право поширюється на всі види БД, ство-рені різними мовами й у будь-якій формі. Але, при цьому, правова охорона не поширюється на ідеї, прин-ципи, методи, процеси, системи, засоби, факти, від-криття і концепції, що лежать в основі створення БД, програми або певного їх елемента.

Авторське право на програми і БД не пов'язане з правом власності на їхній матеріальний носій (диске-ту, вінчестер, компакт-диск). Будь-яка передача прав на матеріальний носій не веде до передачі прав на про-граму для ЕОМ і БД.

Авторське право на програму (БД) виникає в силу створення. Для визнання і здійснення авторського права на програму (БД) не потрібно реєстрації або дот-римання інших формальностей.

Електронні бази — основа ринку ІПП та інформати-зації суспільства в цілому, оскільки саме зміст має цінність при наданні інформаційних послуг. У цьому зв'язку становить інтерес Директива Європейсь-кої Ради «Про правовий захист баз даних». Вона підго-товлена з метою прийняття державами відповідних законів не пізніше 1 січня 1998 р.

Слід зауважити, що законодавство закріплює лише авторсько-правову охорону БД, хоча для об'єкта охоро-ни прийнятнішим є принцип контекстного правового регулювання відносин інформаційної власності. Цей принцип припускає можливість правової охорони інформаційних продуктів, БД на основі норм деяких інститутів права, зокрема авторського права, патентно-го права, права на товарний знак, обов'язкового права, включаючи норми права на виробничі секрети і не-сумлінну конкуренцію.

Саме з цією метою додатково розроблена концепція правової охорони БД і програм в Україні і підготовле-но проект Закону «Про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти України із забезпечення пра-вової охорони комп'ютерних програм і баз даних». У цих документах зроблений акцент на тому, що ком-п'ютерні програми і БД як специфічні об'єкти інтелек-туальної власності повинні мати особливий статус пра-вової охорони. Поряд з авторським правом вони мають охоронятися патентним договірним правом, законодав-ством про несумлінну конкуренцію, охорону комерц-ійної таємниці. Необхідно реалізувати комплексний підхід до їхнього захисту на законодавчому і виконав-чому рівнях. Йдеться про внесення змін і доповнень у цивільний кодекс, цивільно-процесуальний кодекс, кримінальний кодекс, кодекс про адміністративні пра-вопорушення, а також у Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (1993 р.), «Про обмежен-ня монополізму і недопущення недоброякісної конку-ренції» (1996 p.).

На сьогодні існує точка зору, що для більш повно-го захисту БД доцільно вважати носіями статусу кон-фіденційності .

Відповідно до ст. 30 Закону «Про інформацію», кон-фіденційна інформація — відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених умов. Така ін-формація не підлягає державній реєстрації і має спе-цифічні ознаки: обмежений доступ, вартість, яка ро-бить її товаром.

Перехід економіки на ринкові відносини, у тому числі й у питаннях інтелектуальної власності, потре-бує від керівників підприємств не тільки розробки рин-кової стратегії, але і стратегії інформаційної безпеки, у тому числі спеціальної програми із захисту інтелек-туальної власності, інформаційних ресурсів підприєм-ства. Така програма має ставити дві основні цілі: забез-печення захисту вже напрацьованих об'єктів інтелек-туальної власності, що мають комерційну цінність, і запобігання втрати таких об'єктів у майбутньому.

В умовах ринкової конкуренції будь-які серйозні заходи починаються із збору інформації для її подаль-шого аналізу і прийняття рішення. Наприклад, у біз-несі — це аналіз ринку, інформація про конкурентів, про їх сильні і слабкі сторони, інформація про новітні розробки у сфері бізнесу і т. п., структурована в БД. Очевидно, розвиток інституту конфіденційної інфор-мації стосовно БД — завдання найближчого майбут-нього.

Особливо гострою є проблема правового регулюван-ня Інтернету. Проте, розглядаючи Інтернет як сукуп-ність різноманітних мереж, що об'єднані загальною технологією надання інформації і створюють нову соці-альну ситуацію, необмежену національними кордонами, можна зробити висновок про те, що Інтернет створює комплекс соціальних і технологічних проблем, а вини-каючі у зв'язку з його функціонуванням правові про-блеми не є властивими тільки Інтернету а характерні для роботи з будь-якими мережами й інформацією, що циркулює в них.

Однією з найбільш важливих проблем, що виника-ють у зв'язку з підключенням значної кількості кори-стувачів України до системи Інтернет, є проблема порушення авторських прав на твори, доступні у мережевому режимі. Легкість копіювання, практична немож-ливість контролю з боку авторів створюють умови для масових порушень авторського права. Закони «Про авторське право і суміжні права» і «Про захист інфор-мації в авторських системах» (1994 р.) створили в Ук-раїні правові умови для охорони прав авторів і правовласників.

У той же час передача по мережах мультімедійних продуктів, невизначеність статусу електронного видан-ня потребують подальшого вдосконалення цих норма-тивних актів. Основним механізмом захисту авторсь-ких прав є судовий захист. Практика розгляду справ про порушення авторських прав на програми ЕОМ і бази даних у судах і арбітражних судах в Україні ще тільки формується, необхідність