Важливе значення для становлення інформаційного ринку України має Закон «Про інформаційні агенції»( від 28.02.95 p.). Згідно цього Закону інформаційні агенції займаються збором, переробкою, створенням, збе-ріганням, підготовкою інформації до розповсюдження, випуском і розповсюдженням інформаційної продукції.

Правові, економічні та соціальні аспекти діяльності фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності без юридичної особи регламентуються законом України «Про підприємництво» (Закон Украины «О предприни-мательстве» № 698-Х11 от 06.02.91 г. с изменениями № 2684-Х11 от 14.10.92 г., № 2697-Х11 от 15.10.92 г., от 13.07.95 г., 14.12.95 г.).

Згідно цього Закону, підприємець - це фізична осо-ба, яка з власної ініціативи і на свій ризик система-тично здійснює діяльність з виробництва продукції, виконанню робіт, послуг, або займається торгівлею з метою одержання прибутку.

Важливе значення для функціонування інформацій-ного ринку має національне законодавство у сфері охо-рони прав на об'єкти інтелектуальної власності, які розглядаються як товар. При цьому поняття охорони прав містить три складові: надання, використання та захист прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Законодавство України, яке містить норми захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, умовно мож-на розподілити на такі блоки:*

спеціальне законодавство у сфері охорони інтелек-туальної власності (Закони України про промис-лові зразки, знаки для товарів і послуг, про охо-рону авторського права та суміжних прав тощо);*

загальне законодавство (Цивільний, Цивільний процесуальний, Арбітражний процесуальний ко-декси України тощо);*

митне законодавство (Митний кодекс України та інші нормативно-правові акти з цих питань).

Аналіз спеціального законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності призводить до висновків, що норми, які пов'язані з наданням та використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності, в основно-му відповідають міжнародним вимогам.

Важливим кроком в процесі подальшого становлен-ня інформаційного ринку стало прийняття Національ-ної програми інформатизації, яка визначила стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-еконо-мічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, на-ціонально-культурної та іншої діяльності у сферах за-гального державного значення і включає:

- Концепцію Національної програми інформатизації;

- Сукупність державних програм з інформатизації;

- Галузеві програми та проекти інформатизації;

- Регіональні програми та проекти інформатизації;

-Програми та проекти інформатизації органів місце-вого самоврядування.

Становлення ринкових відносин, зміна функцій знання, коли воно набуло самостійного значення, відо-соблене від безпосереднього виробництва, а також ко-мерційну цінність, привернуло увагу фахівців до по-няття інтелектуальної власності. Продуктам інтелекту-альної праці притаманні риси товару.

До об'єктів інтелектуальної власності належать по-ряд із творами науки, літератури, мистецтва й інші види творчої діяльності зі сфері виробництва: відкрит-тя, винаходи, промислові зразки, програми для ЕОМ, бази даних, експертні системи, ноу-хау, торгові сек-рети, товарні знаки, фірмові найменування і знаки об-слуговування. На даний час норми, що закріплюють об'єкти інтелектуальної власності дотримуються в окре-мих законах. Об'єкти промислової власності названі в Законі України «Про охорону прав на промислові зраз-ки» (15.12.1993 p.), об'єкти авторських і суміжних прав зафіксовані в Законі України «Про авторське пра-во та суміжні права» (23.12.1993 p.). Ці закони є ос-новними для розвитку законодавчих і нормативних актів у сфері інтелектуальної власності.

Закон України «Про авторське право і суміжні пра-ва» пройшов ретельну експертизу закордонних спеці-алістів і юристів Всесвітньої організації інтелектуаль-ної власності (ВОІВ) і одержав позитивну оцінку тому, що в цілому відповідає нормам Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів і вимогам Європейської Спілки.

Закон включає 5 розділів:

1. «Загальні положення»

2. «Авторське право»

3. «Суміжне право»

4. «Колективне управління майновими правами»

5. «Захист авторського права і суміжних прав»

У першому розділі визначені права (майнові і немайнові), що охороняються цим Законом, законодавство України, що регулює правовідносини у галузі авторсь-кого права і суміжних прав; дається визначення тер-мінів.

Другий розділ містить перелік творів, що охороняються, а також тих об'єктів, на які не поширюється чинність закону. Законом передбачена охорона комп'ютерних програм як літературних творів, а також надається охорона базам даних. Визначено сферу чинності закону і встановлюється порядок виникнення та здійснення ав-торського права. У законі визначені майнові і немай-нові права автора, а також встановлені обмеження майнових прав автора і встановлюється порядок охоро-ни твору, термін дії, порядок передачі авторського права.

Вперше в цивільному законодавстві України (3 роз-діл) правова охорона надається власникам так званих суміжних прав, встановлюються критерії для надання суміжних прав, визначаються права виконавців, вироб-ників фонограм і організацій оповіщення, термін дії су-міжних прав.

Діяльність організацій з колективного управління майновими правами авторів і власників суміжних прав регламентує четвертий розділ. Закон також визначає порядок захисту авторських прав і суміжних прав, засоби їхнього цивільно-правового захисту.

Особливе значення для становлення і функціонуван-ня інформаційного ринку має правовий режим функ-ціонування БД, що регламентується вищезгаданим законом. Згідно з законом, БД розглядається як «сукуп-ність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина» /3/. Основою цього положення є Директива Ради Європейського Співтовариства від 13 грудня 1990 р. Але такий підхід не охоплює всього комплексу скла-дових БД.

В наш час з цього питання актуальним є прийняття окремого закону з урахуванням рекомендацій Євро-пейського парламенту від 23 липня 1993 р. Європарламент уточнює, що БД означає комплект впорядкова-них праць або інших матеріалів, які зберігаються і доступні за допомогою електронних засобів, а також матеріали, необхідні для оперування базами даних, такі як тезаурус, індекс або система для одержання або надання інформації. Згідно з цими положеннями країни-учасниці будуть охороняти БД авторським пра-вом як зібрання (колекції, комплекти), що обумовле-но