2. Теоретичним засобом розкриття специфіки формування та організації інформаційних ресурсів є понятійний апарат.

3. У дослідженні виявлено, що сучасний стан формування та організації інформаційних ресурсів залежить від об’єктивних умов, серед яких першість належить удосконаленню технічного оснащення закладів соціальної комунікації. Зміст соціального чинника полягає в узгодженій взаємодії двох основних суб’єктів формування інформаційних ресурсів – споживачів та інформаційних працівників. Ступінь організації інформаційних ресурсів залежить як від рівня інформаційної культури споживачів, так і від рівня професіоналізму інформаційних фахівців, здатних діяти ефективно в нових умовах формування інформаційних ресурсів.

4.У процесі формування та організації інформаційних ресурсів необхідно постійно підвищувати рівень інформаційної культури споживачів різного віку та соціально-демографічних груп.

5. Правовими та організаційними засадами формування та організації інформаційних ресурсів є нормативно – правові акти, інструктивні матеріали, службова документація, які потребують доопрацювання та відповідних змін.

В умовах інформатизації суспільства посилюються вимоги до інформаційної культури споживачів інформації та інформаційних працівників, рівень якої безпосередньо впливає на формування та організацію інформаційних ресурсів і передбачає такі аспекти : виховання бережливого ставлення до інформаційних ресурсів; усвідомлення необхідності зберігання інформаційних ресурсів як елементів та носіїв історії та культури даного суспільства; уміння самостійно здійснювати пошук інформації з різних джерел – традиційних та електронних – й ефективно її використовувати; оволодіння основами аналітико – синтетичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у своїй сфері діяльності; дотримання правових актів, що забезпечують інформаційні процеси; знання основ інформаційної безпеки; навички користування технічними засобами, комп’ютерними інформаційними технологіями та численними програмними продуктами.

Актуалізації процесу формування інформаційних ресурсів сприяє використання аксіологічного підходу. Впровадження основних засад теоріїї цінності в практику формування інформаційних ресурсів дає змогу розглядати інформаційні ресурси регіонів як складову української духовної культури. Застосування аксіологічного підходу уможливило диференціацію друкованих й електронних документів як об’єктів короткотривалого, довготривалого і постійного (вічного) зберігання з позицій категорії цінності.

Проведене дослідження не вичерпує повністю питання порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають :

наукове обгрунтування засобів і моделей формування та організації інформаційних ресурсів;

дослідження соціального чинника формування та організації інформаційних ресурсів, що набуває домінуючого значення в умовах вільного доступу.

Список використаної літератури

1. Авторське право на літературні і художні твори в Україні та за кордоном. — КПУ, 1999. -117 с.

2. Засоби масової інформації: українське законодав-ство. — К., 2000.-256 с.

3. Закон України «Про авторське право і суміжні права»// Відомості Верховної Ради України. — К., 1994. — № 13. — С. 327-344.

4. Закон України «Про інформацію»// Голос Украї-ни. — 1992. — 13 листопада. –З с.

5. Закон України «Про науково-технічну інформацію»//Голос України. — 1993. — 24 червня. -З с.

6. Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта: нова парадиг-ма розвитку: Монографія. — К.: Ред.журналу «Бібл. вісник», 1996. — С. 58-66.

7. Нестеров А.В. Некоторые соображения по поводу Федерального закона РФ « Об участии в между-народном информационном обмене»// НТИ. Сер. 1. — 1999. — № 3. — С. 28-32.

8. Писъменицкий А. А. Информационное право Ук-раины

(законодательство, комментарии, перспек-тивы).— X.: АО «Бизнесинформ», 1996. -208 с.

9. Правові та нормативні документи у сфері інфор-матизації видавничої і бібліотечної справи в Ук-раїні. — ВКП, 1999. -189 с.

10.Ю.Решодъко Л. В. Інформатизація України в світлі Концепції «Єдиної Європи»// Інформація і ри-нок. — 1993. — № 1. — С. 28-34.