Реферат на тему:

„ І н т е р в’ю ”

Зміст

Вступ

Призначення і жанрові особливості інтерв’ю.

Вимоги до інтерв’ю.

Різновиди інтерв’ю.

Методика підготовки та проведення інтерв’ю.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Без сумніву, найпоширенішим і найрентабельнішим сьогодні жанром є інтерв'ю. Його актуальність полягає в тому, що до нього часто звертаються журналісти, перед якими стоїть завдання сказати ширшій громаді те, чого вона не знає, не розуміє. І тому інтерв’ю повинно прямо і безпосередньо виконувати саме цю функцію. Саме слово інтерв'ю в науці й журналістській практиці прийнято вживати у двох значеннях: як метод збору інформації у журналістиці та соціології, психології і як жанр журналістки.

Популярність і перспективність інтерв'ю у всіх його різновидах пояс-нюється декількома причинами по-перше, авторитетністю, змістовністю та свіжістю інформації із перших, так би мовити, рук. По-друге діалогічністю самої форми спілкування двох чи більше осіб, яка лежить в основі європей-ських культур. По трете, композиційною розкутістю, вільною будовою. Інтерв’ю за своєю структурою нагадує нічну сорочку, яка не тисне, не сковує тіла.

Поштовх для інтерв'ю можуть дати і якісь теми, і певні особи. Часто, особливо на радіо, вдаються до експертного опитування, щоб почути фахову думку з якогось суперечливого питання.

Об’єктом дослідження реферату є:

методи проведення інтерв’ю;

види інтерв’ю.

Предметом дослідження реферату є структура та типологія інтерв’ю.

Мета інтерв’ю - отримати і повідомити читачеві, слухачеві, глядачеві нові, невідомі раніше факти про важливу, цікаву для багатьох подію; проаналізувати, прокоментувати явища, події, факти, які викликали інтерес громадськості.

Завдання реферату:

вивчити види інтерв’ю;

проаналізувати

порівняти

дослідити

Проблематикою реферату є: об’єктивність та запозичення цитат з інших джерел, бо тут виникає небезпека тиражування неточностей. У будь якому разі цитати, які походять не з власних інтерв'ю, необхідно ретельно пере-віряти. Якщо ж це не можливо, то такі цитати «з інших рук» необхідно позначити чітким посиланням на відповідне джерело.

Призначення і жанрові особливості інтер-в'ю

Історія української журналістики стала яскравим свідченням того, що засоби масової інформації ще з часів своєї появи на суспільній арені відіграли не останню роль в державотворенні, формуванні громадської позиції, були провідниками політичних ідей, носіями передових думок. Тому й увага спочатку до друкованого слова, а відтак вже й до слова мовленого в радіо і телевізійному ефірі, в суспільстві завше була пильною і прискіпливою.

Засоби масової інформації – дзеркало суспільства, джерело найоперативнішої інформації про суспільно-політичне і соціально-економічне життя, трибуна альтернативних думок щодо подій, які відбуваються2.(373 с.)

Головне покликання журналіста – донести до людей подих сучасності, розкрити найхарактерніші риси конкретної дійсності, завжди бути у самому епіцентрі подій.(5 с.)

Важливе місце в журналістиці займає інтерн’ю. За допомогою інтерв'ю фіксуються висловлювання певних осіб щодо тих чи інших тем, а також інформація про самих осіб. Популярність цього жанру зростає, хоча різні медіа використовують інтерв'ю по-різному і з різним ступенем інтенсивності.

Інтерв'ю в перекладі з англійської означає «бесіда». Прийнято розрізняти інтерв'ю як метод одержання різно-манітної інформації для написання журналістських тво-рів і інтерв'ю як жанр3 Теорія і практика радянської журналістики: Основи майстерності. Проблеми жанрів/ Під ред. В.Д. Здоровеги. – Львів: Видав. При Львів. ун-ті, 1989. – Ст. 150. . Специфіка інтерв'ю як жанру полягає в тому, що факт, подія, явище, їх суспільно-політичне значення розкриваються через по-відомлення, думку компетентного співбесідника, який во-лодіє необхідною інформацією. Надання її «з перших рук», через пряму мову створює відчуття більшої достовірності. Сучасному читачеві, радіослухачеві, телеглядачеві замало отримувати готові судження. Він хоче бачити реальні об-ставини, сам думати над ними. Саме інтерв'ю, зберігаючи риси живого спілкування журналіста із співбесідником, створює ефект співучасті, досягається інфор-маційна, пізнавальна, виховна мета.

Таким чином можна дати такі визначення інтерв’ю:

інтерв'ю (від англ. interview - буквально зустріч, бесіда) - жанр журналістики, розмова журналіста з відомою або просто обізнаною у якійсь справі людиною переважно на значущу тему, призначена для оприлюднення у мас-медіа 4 Словник іншомовних слів: 23 слів та термінологічних словосполучень. – К.: «Довіра» , 2000. – ст.476.

;(476 с.)

або

інтерв'ю – розмова журналіста з політичним , громадським, культурним чи іншим діячем, призначена для публікації в пресі, передачі по радіо, показу по телебаченню. (96 с.)

З газетно-журнального інтерв'ю, як правило, можна довідатися, що саме сказано. В радіоінтерв'ю важливим є не тіль-ки що, але й як сказано. В усній мові те, як людина сказала, часто перетворюється у що вона сказала. Специфіка документальності тут полягає у неповторності інтонації, своєрідності індивідуальної мов-ної манери людини.

Журналіст-газетяр опрацьовує і готує інтерв'ю після того як відбулася розмова. На радіо підготовка матеріалу переважно відбувається під час бесіди. Відповіді на за-питання журналіста одночасно одержують і радіослухачі. Таким чином створюється ілюзія їх участі в розмові з компетентною особою. Газетяр, готуючи інтерв'ю до дру-ку, може змінити порядок запитань і відповідей, одні опу-стити, деякі більш детально і глибоко подати. На радіо, коли інтерв'ю передається прямо в ефір, журналіст позбав-лений такої можливості. Найбільш придатними для інтерв'ю є радіо і телебачення, адже вони спроможні передати кожен нюанс голосу диктора, а на телебаченні - ще й кожен жест, кожну зміну виразу об-личчя.

Телевізійне інтерв'ю, на відміну від газетного і радіо-інтерв'ю, дає можливість довідатись не тільки про те, що і як сказала людина, але й побачити процес народження думки, слова. Тільки по телебаченню можна побачи-ти миттєві душевні вагання, ледве вловимі рухи очей, лег-ку усмішку тощо.

Інтерв'ю — це справа довіри. Особа, яку інтерв'юють, має бути пев-на того, що її висловлюваннями