напрямків, рубрик, конкретних матеріалів, що з'являлися на сто-рінках газети; 4) встановити рейтинг штатних (і позаштатних) журналіс-тів, що працюють у ній; 5) встановити залежність читацьких інтересів від соціально-демографічних характеристик; 6) визначити шляхи піднесення авторитету вашого ОМІ і пріоритетні напрямки подальшої діяльності.
Як правило, опитується 33% дорослого населення даної місцевості з дотриманням пропорційності представництва груп, що відрізняються за статтю, віком, освітою, соціальними ознаками та іншими характерис-тиками. Отриманий середній індекс (число відповідей, поділене на кіль-кість опитаних) дає уявлення про стан вашого видання, його конкуренто-спроможність, шляхи поліпшення діяльності редакційного колективу.
Серед чинників впливовості найважливіше значення мають такі:
1) суспільна актуальність журналістських матеріалів; близькість, прямий зв'язок творів з проблемами, що хвилюють і цікавлять аудиторію;
2) ситуативність, під якою розуміється, що авторська ідея по-дається не у вигляді абстрактної вимоги, а як висновок з роздумів над ситуаціями людського життя, з якими автор знайомить аудиторію;
3) драматизм, що складається з таких компонентів:
а) драматизму самого життя, предмета відображення, драматиз-му як змісту твору;
б) драматизму розповіді, побудови сюжету, у якому треба шука-ти цікавих епізодів, нетрадиційного їх поєднання;
в) драматизму як демонстрації "пошуку істини" самим автором, зображення "пригод" його думки в ході розслідування проблем життя;
г) драматизму як діалогічного викладу теми через запитання — відповідь;
4) оригінальність, небанальність свідчень, новизна повідом лень;
5) доступність, зрозумілість "мови" журналіста для читача, про-стота викладу;
6) оперативність, швидкість подачі новин;
7) уміння надавати виданню привабливого зовнішнього вигляду, використовувати кольори, поєднувати ілюстративні й текстові ма-теріали, різноманітні шрифти, формулювати захоплюючі, заголовки, складати змістовні ліди.
Журналіст мусить постійно працювати над поліпшенням свого видання чи програми, не зупинятися на досягнутому, вдосконалювати свою майстерність.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
ПРЕС-РЕЛІЗ (англ, press-release — випуск для преси) — документ, спеціально розповсюджуваний для співробітників ОМІ, що містить ма-теріали для термінової публікації.
Сьогодні термін "прес-реліз" вживається для позначення двох типів документів: 1) "публікаціїв пресі" і 2) "для опублікування в персі".
У першому значенні терміном "прес-реліз" позачають усі ма-теріали, що виготовлені не журналістами, а такі, що створені поза ре-дакцією і надійшли до органу масової інформації в готовому текстовому вигляді. У цьому значенні "прес-релізом" може називатися й лист читачі, що публікується в газеті.
Останнім часом термін "нерідко вживається і в другому розумін-ні — для позначення самостійного типу (ж:анру) текстів, однією з відмінних ознак яких є їхня рекламна спрямованість "".
Прес-релізи випускають урядові установи, штаб-квартири міжнарод-них організацій, прес-бюро з "іздів і конференцій та інші організації й заклади, зацікавлені у висвітленні своєї роботи, у зв 'язках з громадськістю через ОМІ.
У прес-релізі наводяться точні назви, прізвища, дати, цифрові ма-теріали, статистичні дані, можливі схеми і графіки, як правило, складні для засвоєння чи сприйняття на слух. Іноді прес-релізи виготовляються до прес-конференції чи брифінгу і роздаються журналістам до їх початку. Вимоги до прес-релізу: лаконізм і точність у подачі власних назв і цифрових даних.
У сучасній журналістиці прес-релізи виконують подвійну функцію: 1) правлять за джерело інформації; 2)поповнюють бюджет видання, оскільки дослівна публікація прес-релізу здійснюється на умовах відповідної оплати; у даному випадку прес-реліз розглядаєється як рекламний текст, яким він насправді і є.
Основною ознакою прес-релізу є його аксіологічна спрямованість. У текстах прес-релізу "створюється позитивний імідж1 фірми, організації чи установи, окремої особи, ведеться пропаганда (рекламування) яких-небудь товарів, послуг, дій і nod. "71. А відтак розрізняють пропагандистський і коптрпропаґандистськіїй прес-релізи.
У журналістській творчості прес-реліз править за джерело власного ма-теріалу, використовується творчо, дослівне його використання в авторському матеріалі заборонене. Інакше виникає .можливість появи під різними підписами кількох ідентичних текстів t різних виданнях, що скомпрометує, їх та авторів і стане підставою для звинувачень v плагіаті ado принаймні в непрофесіоналізмі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информа-ции и пропаганды. Учеб. пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. — 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз ук-раїнської преси) // Історична міфологія в сучасній українській куль-турі. — К., 1998. — С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевиде-ния. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. — Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. — 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творче-ства: Материалы спецкурса. — Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. —67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой ин-формации — их аудитория, техника, бизнес, политика. — Тбилиси: Га-натлеба, 1989. — 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. — М.: Высш. шк., 1989. — 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. — М.: Высш. шк., 1980. — 287 с.