У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





вид журналістських виступів, який потребує від автора відповідного обдарування та досвіду.

Науково-просвітницька інформація — різноманітні, дуже популярні сьогодні виступи фахівців, позаштатних авторів на теми історії, культури, мистецтва, науки, економіки, політики, філософії тощо.

Ділова інформація - різноманітні поради, консультації, виступи спе-ціалістів, скажімо, лікарів, агрономів, екологів, педагогів, юристів, присвя-чені найширшому колу практичних питань - від побутових (наприклад, як краще вирощувати помідори на балконі) до глобальних, таких як за-побігання зараженню Снідом [21;64].

Естетично-розважальна інформація - це колосальний масив специфічної й дуже різноманітної інформації.

Довідкова інформація – це прогноз погоди, повідомлення про курси валют, програми телебачення, інформація про театральні вистави і концерти, гастролі естрадних знаменитос-тей та інше. Як стверджує автор,«довідкова інформація с серйозними, іноді навіть вирішальними стимулами звертання до мас-медіа»[21;66]. Читач газети неминуче звертає увагу на карту погоди і неодмінно купує газету з телевізійною програмою. Зрозумівши це, редакції солідних видань запровадили додатки "Телебачення".

Реклама – це один із самостійних різновидів публічної інформації. Реклама у ЗМІ с лише одним, правда, дуже важливим, різновидом потужної рекламної індустрії у сучасному світі.

Для того, щоб найповніше охарактеризувати газету, слід також визначити атрибутивні особливості преси, що надають переваги їй перед радіо та телебаченням.

Отже, існують такі атрибутивні особливості преси за І.Л. Михайлином [31;27].

1. Інформація фіксується в друкованому тексті.

Це найважливіша атрибутивна ознака друкованої журналістики. При цьому слід врахову-вати універсальну здатність слова як такого, що не тільки здатне пере-давати інформацію про факти, але й бути носієм думок і художніх образів. Мова є основним засобом інформаційної діяльності. І.Л.Михайлин аргументує, що «дру-коване слово значно потужніше й гнучкіше, ніж слово розмовне, позна-чене властивостями приблизності й неточності внаслідок імпровізова-ного характеру мовлення»[ 31;35]. І цими перевагами на повну силу кори-стується сучасна друкована журналістика.

2.Преса сприймається без додаткових технічних засобів.

Ні радіо, ні телесигнал не прийдуть у вашу домівку, якщо ви не маєте спеціальних технічних пристроїв для їх прийняття з ефіру. Газета не потребує нічого для сприйняття надрукованого на її сторінках тексту[31;54].
Хіба що окулярів, якщо у вас слабкий зір, але вони належать не до спеціальних пристроїв

3.Преса надає читачеві можливість оглядовості чи вибірковості в ознайомленні з матеріалами газет.

Читач спочатку здійснює огляд газетних заголовків, а потім сам обирає, що читати в першу чергу, що — у другу, а що лишити поза увагою. У газеті й матеріали існують одно-часно, хронологічно паралельно, тимчасом як у будь-якому електрон-ному органі масової інформації журналістські матеріали розташовані лише послідовно, що виключає можливість їхньої вибірковості і містить у собі елемент нав'язування їх реципієнтові. Газета й сьогодні залишається найбільш демократичним типом журналістики, надає самому читачеві право вирішити: що і як читати на своїх сторінках.

4. Преса забезпечує можливість ступеня сприйняття матеріалу;

Тут можна виділити перегляд, вибіркове ознайомлення, детальне й уважне прочитання, збереження номера або вирізки з нього,
здійснення виписок чи складання конспекту статті, передавання номера з особливо цікавим матеріалом іншому читачеві, надходження бібліог-рафічних даних до каталогів наукових бібліотек, спеціальних бібліографічних покажчиків, через що матеріали в газетах і журналах стають надбанням наступних поколінь читачів.

5. Преса забезпечує здійснення способу "відкладеного читання";

Це означає звернення до тексту в більш зручніший для читача час, тоді як радіо і те-лебачення позбавляють своїх прихильників такої можливості. Як автор стверджує, що «пропу-щену глядачем в ефірі радіо чи телепередачу ніяким чином надолужи-ти не вдасться, якщо тільки вона не буде повторена, згідно з програ-мою, у якийсь із наступних днів»[31;56].

6.Преса надає читачеві максимальну психологічну зручність;

Тобто порядок сприйняття наявного в газеті інформаційного матеріалу вста-новлює сам суб'єкт, сприймаючи матеріал, він не заважає навколишнім. Він може це робити в комфортних, максимально зручних для себе умо-вах. Сприйняття друкованого тексту відбувається без будь-якого на-пруження, приносить людині психологічне задоволення від пізнання нового, від осмислення соціального довкілля. Свобода сприйняття — важлива позитивна сторона друкованої журналістики.

7. Друкована журналістика акумулюється в бібліотеках;

Це ство-рює можливість користуватися нею як для широких кіл сучасників, так і для численних поколінь нащадків. У цьому відношенні газети й журнали мають безперечний пріоритет перед електронними ЗМІ. На сьогодні історія жур-налістики — це переважно історія преси, оскільки методи фіксування й збереження матеріалів електронної масової інформації ще недосконалі.

Якщо названі вище атрибутивні властивості преси належать до ЇЇ переваг, то дві наступні властивості відносять до її вад:

1. Дискретність (перерваність) потоку інформації, автор пояснює так, що«на відміну від радіомовлення й телебачення, де цей потік безперервний»[31;56]. У цьому відношенні преса завжди не встигає за новинами. Потік подій, що відбу-ваються в світі, безперервний, але газета не може синхронно повідомляти про нього. Вона змушена подавати новини порціями. Навіть щоден-на газета через це відстає від оперативності радіо й телебачення, які мо-жуть навіть перервати трансляцію певної програми, щоб сповістити своїх слухачів і глядачів про екстраординарну подію.

2. Преса доступна лише освіченій людині, більше того, потребу в ній відчувають особи з розвинутими навичками читання, на відміну від РМ і ТБ, що доступні й неосвіченим людям і тим громадянам, які не ма-ють стійких навичок до читання. Аудиторія преси менша, ніж аудиторія електронних ЗМІ, її прихильники дедалі виразніше виявляють свою приналежність до національної еліти, особливо в тих випадках, коли йдеться не про розважальну, а загальну суспільно-політичну газету.

 

1.2. Поняття газети як різновиду друкованих ЗМІ

Газета — це періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними ма-теріалами про події і явища суспільно-політичного,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19