У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





короткозорості, вносити плутанину, формувати викривлену позицію, оскільки не дають уявлення про ціле, про тенденцію, на-прямок розвитку процесів та явищ у суспільстві. У будь-якому об'-єкті соціальної інформації потрібно шукати соціальну природу яви-ща, тобто називати речі своїми іменами.

Узгодження фактів з об'єктивною логікою - єдиний шлях до відносної об'єктивності у пошуку істини.

До поняття правдивості соціальної інформації слід додати ще три важливі елементи:

- проникнення в будь-який матеріал до найменших подро-биць;

- достовірність та обґрунтована оцінка журналістом об'єкта зображення - ситуації чи особи;

- точність у відображенні будь-якого факту, написанні чи ви-мовленні імені, дати, цифри [31;32].

За словами О.Гриценка, «важливо підкреслити, що якість соціальної інформації в пре-сі, на радіо і телебаченні виявляється, насамперед, у об'єктив-ності, науковості, у повному розкритті характерів, суттєвих рис, у показі основних процесів, тенденцій, явищ»[13;117]. Тільки за таких умов можна оцінити й інші її важливі риси: суспільне значення, наявність справжніх духовних цінностей, зображувальні засоби (стиль, мова, жанрова довершеність, мотиви цілеспрямованої дії тощо). Лише коли усі вказані елементи виступатимуть в органі-чній єдності, можна говорити про результативність соціальної інформації.

Якщо, приміром, окреслюємо межі негативного явища, то дуже важливо бачити причини, які його породжують. Але трапляється й так, що зібрані факти з позитивним зарядом добираються без ура-хування наукової методології, тоді ефективність виступу журналі-ста дорівнює нулю[32;121] До такого типу неточної інформації, в якій не може бути мови про принцип правдивості, належать публікації, де використовуються розрахунки господарських результатів у проце-нтах. Згадаймо, як не так давно рясніли в газетах, звучали по радіо і на телебаченні переможні реляції з колгоспних ланів та заводсь-ких цехів.

Звичайно, завжди потрібна повна і правдива інформація. Це - основа методології дослідження і мотивації творчості. За словами автора,«соціальна інформація може бути правдивою лише тоді, коли вона є повною і в цьому розумінні – точною»[31;32].

Точність завжди повинна бути тісно пов'язана з мотивами жур-наліста, з його гіпотезами і добросовісністю. Як стверджує дослідник Москаленко,«справжня публіцис-тика не допускає навмисного викривлення фактів та явищ» [31;45]. Без цього найважливішого етичного принципу порушуються основи взаємин автор - творець - аудиторія, перестає функціонувати або деформується дія всіх інших факторів. Звичайно, й у недобросовісних жур-налістів часто-густо знаходимо гострий образний стиль, логічну конструкцію публікації, оперативність інформації, але в такому випадку виступ у - пресі веде до дезорієнтації, обману, має місце відсутність елементарної порядності.

Поняття професійної моральності - це особлива сукупність спеціальних норм моралі, а також додаткові норми, правила і принципи поведінки, прийняті в тому чи іншому колективі пра-цівників.

Полеміка, яка час від часу виникає в наукових колах, незва-жаючи на різні позиції сторін, призводить до думки, що мораль-ні норми, правила та принципи конче необхідні у будь-якій про-фесії, а надто у сфері творчій, де вони відіграють свою суспіль-ну роль. З повним правом цей висновок можна віднести до жур-налістики. Відомо, що вплив будь-якої публікації, її соціальний ефект залежать значною мірою від особи автора, його престижу й авторитету[32;44].

Професор Ясен Засурський (Москва), зокрема, надає великого значення проблемі журналістської етики як важливому фактору ефективності публіцистики. Проблеми етики є надзвичайно важливими з професійної точки зору, особливо у справі навчання журналістів, виховання в них духу справжньої мораль-ності, авторитету професії, а з авторитетом журналістики пов'яза-на й дієвість преси[42;13].

Поняття справжньої журналістської етики є багатогранним. У різних авторів знаходимо різні тлумачення журналістської етики, до якої входять:

О правдивість;

О переконаність і принциповість;

О організованість і дисципліна[32;37].

1.6. Структурні проблеми ЗМІ

На сьогоднішній день спостерігаються деякі структурні проблеми ЗМІ. І.Л.Михайлин виділяє наступні сім структурних проблем[31;167].

1. Зростаючий розрив між невеликою кількістю журналіс-тів агентств і загальною чисельністю журналістів

Цей розрив існував завжди, але сьогодні він набуває небезпеч-них розмірів, що пов'язано з надто швидкими темпами зростання кількості журналістів і викликано збільшенням кількості носіїв писемної, аудіовізуальної і телематичної інформації. Справа в тому, що велика частина інформації, яка поширюється ЗМІ, має у своїй основі майже як ексклюзивні джерела, повідомлення чотирьох сві-тових телеграфних агентств (АП, ЮПІ, Рейтер, Франс-Пресс), на-шого Укрінформу та кількох державних і приватних агентств бли-жнього закордоння, на яких і ґрунтується у підсумку «виробницт-во» інформації.

А більша частина засобів масової інформації і журналістів лише повторюють, доповнюють і нюансують цю інформацію, яка буква-льно є інфраструктурою їх власного виробництва. Виходить так, що переважна більшість журналістів опиняється у становищі ко-ментаторів цієї інформації[31;168].

Сьогодні піраміда інформації виявляється перевернутою. Тако-го роду диспропорція може мати з часом негативні наслідки, оскі-льки коментар і досьє подій не можуть служити противагою силі і правдивості раніше виробленої інформації.

2. Модель журналіста друкованої преси і домінанта аудіові-зуальних засобів

За словами О.Гриценка,«престиж друкованої преси пов'язаний, зокрема, з тим, що жур-налісти дещо більш незалежні, завдяки численним політичним ба-таліям, які дозволили їм поступово закріпити свій авторитет і свою законність» [13;45].

Звичайно, аудіовізуальна преса має немалий престиж, а її «зір-ки» більш відомі, ніж основна частина журналістів друкованої пре-си, проте не застаріла інформація, що справляє великий вплив, у більшості випадків походить з писемних джерел. І у нас сьогодні найсерйозніші політичні кризи, викликані втручанням ЗМІ, пов'я-зані переважно з діями друкованої преси.

3. Рекламний репортаж і похідні від нього форми журналіс-тики

Уся система ЗМІ зіткнулася з новою проблемою, яку можна ви-значити як все більш сильне змішування реклами та інформації. На даний момент це явище зачіпає переважно друковану пресу, але можна не сумніватися, що воно пошириться на аудіо-візуальну сферу[31;171].

Різниця між двома такими видами матеріалів зрозуміла кожно-му, однак при читанні численних текстів


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19