Рухлива гра “Веселі м’ячики”: педагог кожній дитині прикріплює на одяг колір, назву якого діти вивчали. Обертає дітей на різнокольорові м’ячики та пропонує пограти. Дає команду “Jump!” – діти повинні стрибати. Після команди “Stop!” діти зупиняються. Тож діти уважно слухають правила гри та виконують команди вихователя. Педагог хвалить дітей за правильне та своєчасне виконання його команд, а також увагу.

Підбиття підсумків заняття.

Приклад 2. Тема: “Іграшки та тварини”. Підтема: “Рахунок”, “Будьмо ввічливими!”.

Вікова група: старша. Рік навчання: перший.

Цілі заняття: організувати тренування у вимовлянні вже знайомих лексичних одиниць за темою “Іграшки та тварини”, “Рахунок” та вже знайомих граматичних структур: “Give me a….”, “Good-bye!”, “Yes”, “No”; увести та організувати первинне тренування у вимовлянні нових лексико-граматичних структур за темою “Будьмо ввічливими!”; розвивати фонематичний слух; виховувати інтерес до вивчення іноземної мови.

Лінгвістичний матеріал: Please! Thank you!

Дидактичний матеріал: наочний: м’які іграшки (кіт, собака, ведмідь, заєць, кінь, півень, птиця, порося, риба, каченя, курка та ін. – вже знайомі дітям). Роздавальний матеріал: індивідуальні “грошові” набори з паперу (для гри “Магазин іграшок”), маски кота та птахів (за кількістю дітей).

Хід заняття: Вихователь вітає дітей. Діти вітають вихователя (тренування в промовлянні привітання: How do you do? I am glad to see you!).

Після привітання педагог проводить фонетичну зарядку, тренує в артикуляції звуків: [ k, h, g, f, v, s, z ]. Далі педагог говорить, що сьогодні кожен з дітей матиме можливість отримати ту іграшку, яка йому найбільш подобається. Але для цього дітям потрібно завітати до спеціального магазину іграшок у якості покупців. Педагог бере на себе роль продавця та зауважує на тому, що в цьому магазині і продавець, і покупці можуть розмовляти лише англійською мовою. Вихователь вказує на “вітрину” – розмаїття іграшок на будь-який смак та пропонує пригадати, як ці іграшки називаються англійською мовою (хорове та індивідуальне промовляння лексичних одиниць). Далі вихователь роздає штучні “гаманці” з “грошима” та пояснює правила гри. Коли покупець заходить до магазину, перш за все він має привітатися із продавцем. Далі продавець запитує “Would you like something to buy?” (на пасивне сприйняття) – Ви щось хочете купити? Діти мають відповісти “Yes” – Так. Далі покупець повинен попросити ту іграшку, яка йому сподобалася “Give me a cat, please!” – Дайте мені кота, будь ласка. Вихователь звертає увагу дітей на ввічливі слова, які ті обов’язково повинні сказати. Потім продавець називає ціну іграшки “It costs 3 coins” (на пасивне сприйняття) – Це коштує (наприклад) 3 копійки (монетки). Отже, покупець повинен розрахуватися із продавцем, полічивши свої гроші вголос. Зробивши покупки, покупець прощається із продавцем “Good-bye!”. Після пояснення правил починається гра, у процесі якої вихователь коригує індивідуально артикуляцію лексико-граматичних структур.

Після гри педагог пропонує пограти у гру “Вгадай, що в мене є!”. Для цього діти повинні сховати ті іграшки, які вони придбали в магазині, за свої спини. Вихователь підходить до кожної дитини та намагається вгадати, яку саме іграшку сховала дитина, називаючи її англійською мовою. У разі правильної здогадки дитина відповідає “Yes”. У разі хибної – “No”. Після пояснення правил починається гра.

Рухлива гра “Cat and birds”: вихователь пропонує обрати кота за допомогою вже знайомого римування. На кота одягається маска. Інші діти виконують роль птахів (маски птахів за кількістю дітей). За командою вихователя “Cat, sleep!” (Кіт, спи!) – кіт засинає (заплющує очі). У цей час птахам подається команда “Birds, fly!” (Птахи, летіть!). Діти, які виконують роль птахів, роблять рухи, нібито літають. За командою вихователя “Cat, wake up!” (Кіт, прокинся!) – кіт “прокидається” та починає ловити птахів, які розлітаються в різні боки. Після чого підбиваються підсумки заняття.

Як бачимо з наведених прикладів занять, презентація нового лінгвістичного матеріалу була цікаво організованою саме завдяки використанню яскравої наочності, а також тісному взаємозв’язку з попереднім лексико-граматичним матеріалом та мовленнєвими кліше, зміст яких діти як цілком розуміють, так і сприймають пасивно.

Таким чином, вважаємо, що формування в дітей молодшого шкільного віку мовленнєвої активності на заняттях з іноземної (англійської) мови буде здійснюватися набагато ефективніше за умови максимального використання різноманітної наочності в тісному сполученні з різними формами, режимами, методами та прийомами навчання, стимулювання інтересу до вивчення іноземної мови в цілому.

2.2 Навчання письма за допомогою наочності

Навчання письма включає роботу над технікою письма (графіка, орфографія, пунктуація) та над письмовим вираження думок на мові , що вивчається (продукт письмового мовлення). 

Графіка представляє собою сукупність основних начертальних засобів (букв, буквосполучень та діакритичних знаків) для зображення на письмі звуків та звукосполучень даної мови.  

В будь-якій мові письмо являє собою сталу графічну систему й менш за все піддане змінам. Орфографія – це система правил вживання письмових знаків при написанні слів. Продуктивне писемне мовлення-це комплексне використання графічних, орфографічних, лексико-граматичних та стилістичних засобів для вираження думок та здійснення комунікації . Графічні та лексичні навички розвиваються на рівні лексичної одиниці. Об’єктами вивчення письмового мовлення є речення, абзац та зв’язний текст. Письмове мовлення використовується як самостійна форма спілкування, однак оволодіння ним відбувається на базі звукового мовлення. А. М. Мєшковський відзначає, що письмова мова ні для жодної людини у світі не може бути рідною мовою в буквальному розумінні, слова тому що завжди є друга мова, яка наслаюється на усну [13:276].   

З точки зору психології протікання письмової мови важке й різноманітне. Письмове мовлення