Унаслідок цього 1990-1994 рр. стали періодом прогресуючого прискорення темпів економічного падіння. Скорочення ВВП склало за цей час 46,5 %, промислового виробництва – 40,4 %. Лише у 1994 р. зазначені показники становили 22,9 та 27,3 % відповідно (табл. 1). Головними чинниками спаду, на думку фахівців, стали: радикальні інституційні зміни; руйнування СРСР та РЕВ і обвальний розрив економічних зв'язків; наслідки системної кризи народного господарства СРСР; успадковані структурні деформації; технологічна криза, застаріла технологічна база, витратність економіки; складна екологічна ситуація. Надмірний негативний вплив цих чинників став можливим через значну розбалансованість економічної стратегії, неузгодженість її елементів. Ефективність економічної стратегії на цьому етапі може бути оцінена як вкрай низька [28].

Ключовим завданням економiчної стратегії переходу до ринку, що здійснювалася в Українi з 1992 р., стала лiбералiзацiя цiн, у якiй вбачався засiб лiквiдацiї цiнових диспропорцiй, надання цiнi функцiй оцiнки суспiльної корисностi, та передачі тактики ціноутворення на приватний рівень. При цьому було знехтувано загальновiдомим положенням про те, що структура цiн визначається структурою економiки, а побудова цiни рiвноваги є функцiєю ринкового середовища, яке опосередковує i забезпечує узгодження iнтересiв попиту i пропозицiї. До уваги також не було взято високу iнфляцiйнiсть економiки i наявнiсть значного iнфляцiйного "навiсу" (спадок прихованої iнфляцiї кiнця 80-х років) – монополізацію ринку ресурсів та споживчих товарів, імпортозалежність.

Високі темпи iнфляцiї, знецiнення основних i оборотних коштiв пiдприємств, платiжна криза i різке зменшення державних витрат призвели до рiзкого скорочення приватних капiталовкладень в Українi з початку 90-х років (табл. 2.1). На 1 сiчня 1994 р. iндекс недооцiнки основних фондiв пiдприємств становив 10,6 разу, що викликало хронiчну недоамортизацiю устаткування і знизило коефiцiєнт замiни основних фондiв до 2 % за рiк. В Україні протягом 1991-1997 рр. Фактично було паралізовано інвестиційну діяльність. За розрахунками Міністерства економіки України ще в середині 90-х років, загальна потреба в інвестиціях для структурної перебудови економіки (приведення структури економіки і рівня споживання населення у відповідність до показників розвинених країн) становить до 200 млрд. доларів, а щорічна потреба в інвестиціях – 20 млрд. доларів. За 1991-1997 рр. обсяг інвестицій в основний капітал скоротився у п'ять разів, або в середньому на 21 % щорічно.

Таблиця 2.

Динаміка основних економiчних показникiв України у 1991-1999 рр., % [10]

Показник | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1995/ 1990 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 1999/1995

Приріст ВВП | -8,7 | -9,9 | -14,2 | -22,9 | -12,2 | 47,8% | -10,0 | -3,0 | -2,9 | -0,2 | 84,6%

Приріст проми-слового вир-ва | -4,8 | -6,4 | -8,0 | -27,3 | -12,0 | 52,4% | -5,1 | -0,3 | -1,0 | 4,0 | 97,4%

у т.ч. товари народного споживання | -5,1 | -9,4 | -15,9 | -25,0 | -17,8 | 44,6% | -17,8 | -11,9 | 0,0 | 7,2 | 77,6%

Індекс споживчих цін (грудень до грудня) (разів) | 3,9 | 21,0 | 102,6 | 5,00 | 2,80 | 117641 | 1,4 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 2,0

Приріст інвестицій | -7,0 | -37,0 | -10,0 | -12,5 | -18,5 | 37,6% | -12,0 | -8,8 | 6,1 | 0,4 | 85,5%

Характерною рисою стало випереджаюче скорочення інвестицій порівняно з промисловим виробництвом. Погіршилася й структура капіталовкладень. У 1991-1993 рр. понад 4/5 промислових iнвестицiй спрямовувались у важку iндустрiю як найбiльш рентабельну експортну галузь, у той час як виробництво товарів народного споживання та високотехнологічні галузі залишалися поза інвестиційними потоками.

Таблиця 2.

Динаміка деяких монетарних та фінансових показників в Україні у 1993-1999 рр., разів [28]

Рік | Індекс споживчих цін | М2 | Кредитна заборгованість підприємств

1993 | 102,56 | 19,28 | 67,20

1994 | 5,01 | 6,67 | 5,35

1995 | 2,82 | 2,13 | 4,50

1996 | 1,39 | 1,32 | 3

1997 | 1,10 | 1,38 | 1,40

1998 | 1,20 | 1,25 | 1,38

1999 | 1,23 | 1,40 | 1,48

Нерозвиненiсть монетарної сфери i її додатковi деформацiї під час гiперiнфляцiї (на початок 1995 р. понад 40 % карбованцевої маси оберталось поза банками, а за 1995 – І квартал 1996 р. ця маса зросла у 3,5 рази за зростання споживчих цін у 2,8 рази) також призвели до низької керованостi грошової системи, отже – слабкої її реакцiї на традицiйнi для свiтової практики iнструменти економічної тактики. Готівка в обігу, яка безпосередньо не підпадає під засоби банківського регулювання, на кінець 1998 року становила 45,6 % грошової маси М3. Це знизило ефективність заходів монетарної політики, потребувало значно більших регуляційних зусиль, що призвело до наростання негативних наслідків грошових рестрикцій.

2.2. Аналіз макропоказників України за 2002 рік

Динаміка макроекономічних індикаторів у 2002 р. (табл. 2.3) була позитивною, але приблизно вдвічі уповільнилася порівняно з 2001 р. За попередньою