Інфляція пропозиції | Спіраль "зарплата-ціни", яка виникає за значного зрос-тання номінальної зарплати | Підвищення зарплатні здорожчує виробництво та переміщує криву AS вліво

Зростання процентних ставок | Підвищення плати за кредит збільшує витрати виробництва

Зростання цін на матеріальні ресурси, зокрема на енергоносії | Зростання цін на енергоносії внаслідок політики країн-нафтоекспортерів збільшує витрати виробництва і переміщує криву AS уліво

Структурні особливості національної економіки (скандинавська модель) | Керуючись принципами рівності і справедливості, наймані працівники у менш продуктивних секторах економіки вимагають таку ж зарплату, яку мають працівники високопродуктивних галузей. У разі такого вирівнювання доходів витрати на одиницю продукції в економіці зростають

Продовження таблиці 1.1

1 | 2 | 3

Економіка пропозиції. Пригнічення економічного розвитку через податки | Податки пригнічують приватне виробництво, що знижує ефективність економіки, а отже збільшує витрати на одиницю продукції

Мілітаризація економіки | Військово-промисловий комплекс, поглинаючи матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, спотворює розподіл ресурсів у національній економіці, що згубно позначається на сукупній пропозиції

Інфляція пропозиції | Монополізм окремих галузей | У монополізованих секторах економіки виробники у відповідь на зростання попиту підвищують ціни замість нарощування виробництва

Інфляційні очікування | Для зниження ризику втрати реальних доходів унаслідок інфляції виробники заздалегідь підвищують ціни на свою продукцію

Інколи бувають випадки, коли центральний банк, намагаючись прискорити розвиток національної економіки або маючи якусь іншу мету, невиправдано підвищує темпи зростання грошової маси, які перевершують темпи зростання національного продукту. В результаті ціни починають швидко зростати і розвивається інфляція. Загалом можна стверджувати: якщо центральний банк із певних причин (економічних чи політичних) швидко збільшує пропозицію грошей, то неминуче розвивається інфляція попиту.

Часто причиною розвитку інфляції є перевищення державних видатків над податковими надходженнями. Якщо бюджет дефіцитний, то хоч би як його фінансувати, інфляції не уникнути. Але швидкість розвитку інфляції значною мірою залежить від того, як покривається дефіцит бюджету – за рахунок позики, грошової емісії чи підвищення податків. Фінансування дефіциту бюджету за допомогою додаткової емісії прямо розкручує інфляцію попиту. Фінансування дефіциту за рахунок позик у приватному секторі, зовнішніх запозичень чи підвищення податків індукує значно слабші й відкладені у часі інфляційні імпульси.

Важливим чинником підживлення інфляційного процесу є мілітаризація економіки. Розвиток військового сектора часто є причиною бюджетного дефіциту, котрий, як уже зазначалося, спричиняє інфляцію. Крім того, військово-промисловий комплекс, поглинаючи матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, спотворює розподіл ресурсів у національній економіці, що згубно позначається на сукупній пропозиції та індукує інфляцію.

Ще однією причиною розвитку інфляції є монополії та необґрунтовані привілеї. Для збереження свого панівного становища на ринку монополістичні структури намагаються не лише запровадити і утримати високі ціни, а й обмежувати розміри пропозиції. Це вкрай несприятливо впливає на співвідношення попиту і пропозиції, спричиняючи відставання пропозиції від попиту, що супроводжується зростанням цін. Крім того, ці структури, заглушуючи конкуренцію, сповільнюють реагування пропозиції на коливання попиту, що генерує інфляційні імпульси.

На думку багатьох економістів, однією з причин хронічної інфляції другої половини XX ст. є структурні диспропорції в національній економіці. Інфляція виникає внаслідок взаємодії чинників, які обмежують дію ринкового механізму. Наприклад, наймані працівники у менш продуктивних секторах національної економіки домагаються такого самого рівня заробітної плати, що й працівники високопродуктивних галузей. У разі такого вирівнювання доходів витрати на одиницю продукції зростають і розвивається інфляція пропозиції.

Хоча основні чинники інфляції концентруються всередині національної економіки, але є й такі, що перебувають за її межами. Наприклад, інфляція переноситься каналами світової торгівлі. Зростання цін на сировину та енергоносії стимулює розвиток інфляції витрат. Скорочення надходжень від зов-ні-шньої торгівлі, від'ємне сальдо платіжного балансу країни також спричиняють інфляцію. Отже, в сучасній економіці інфляцію індукує ціла низка чинників.

Одним з головних потрясінь для інфляції може стати якась зміна (скажімо, зміни у споживчих та інвестиційних витратах, урядових видатках, чистому експорті), що призводить до зміни сукупного попиту, і обсяг виробництва виходить за межі потенційного.

Інфляція – явище надто багатофакторне. Щоб розібратись хоча б в її основних причинах, розглянемо два взаємопов'язаних типи інфляції з умовними назвами "інфляція попиту" та "інфляція витрат" (рис. 1.1).

Рис. 1.. Типи інфляції [26, 66]

Інфляція витрат називається так тому, що її викликає зростання витрат виробництва. Останні, в свою чергу, можуть підвищитись з причини збільшення номінальної зарплати, цін на енергію та сировину тощо. Зростання витрат спонукає фірми чи 1) прямо піднімати ціни на свою продукцію, чи 2) скорочувати виробництво, яке стало менш прибутковим за існуючого рівня цін (в результаті зменшується сукупна пропозиція даної продукції, і ціни на неї знову ростуть). При цьому часто зростання витрат набуває характеру ланцюгової реакції. Підвищення оплати праці, скажімо, у енергетиків збільшує спочатку витрати енергетичного виробництва і тарифи на електроенергію, а після цього за ланцюгом – вартість телефонних послуг, проїзду в метро, виробництва хліба тощо. Саме з цим пов'язана небезпека для суспільства ввійти до так званої інфляційної спіралі зарплати і цін, коли кожне нове збільшення заробітної плати (не підкріплене підвищенням продуктивності, а лише таке, що компенсує інф-ляцію), через зростаючі витрати, викликає черговий виток зростання цін [26, 67].

Таким чином, інфляція попиту спонукається зростанням витрат у періоди високого рівня безробіття і неповного використання виробничих ресурсів.

1.2. Зв’язок інфляції витрат і пропозиції

На перший погляд, складається враження, що інфляція витрат розвивається цілком самостійно відносно інфляції попиту. Насправді вони