і ресурси, вже освоєні та доступні масовому туристу. Значну роль відіграють природнокліматичні та політико–економічні чинники, стабільність миру в регіоні, рівень розвитку індустрії готельного бізнесу. Багато країн вважають готельний бізнес найважливішою галуззю національного господарства. Наприклад, Іспанія за рахунок доходів від готельного бізнесу покриває витрати на покупку енергії.
Індустрія готельного бізнесу – це велика самостійна галузь економіки, що складається з групи галузей і підприємств, функції яких полягають у задоволенні різноманітного попиту на різні види відпочинку і розваг [30].
Корінними тенденціями зростання індустрії готельного бізнесу на даний момент є:–
збільшення доходів населення, які дозволяють окрім задоволення першочергових потреб (житло, харчування, одяг) більше вживати їх на задоволення рекреаційних потреб. Витрати на готельний бізнес і продукти вийшли на друге місце після витрат на житло;–
урбанізація і погіршення екологічної ситуації, що обумовлює попит на відпочинок в екологічно чистому середовищі і змушують змінювати стереотип сталого життя на іншу діяльність, відході від повсякденних турбот і побутового стресу;–
зростання дозвілля, тобто того часу, який людина може мати у своєму розпорядженні не з примусу, а вільно. Готельний бізнес в економічно розвинених країнах диференціюється так: відпускний період часу використовується на закордонні поїздки, уїк–енд, на екскурсії всередині країни, а вечірній вільний час – на відпочинок у місті. Попит на внутрішній готельний бізнес у розвинених країнах зростає, отже, прибутковість внутрішнього готельного бізнесу розвивається активніше;–
розвиток організаційних засобів та інфраструктури, що дозволяє зробити готельний бізнес унікальним і доступніші ресурси, а діяльність з їхнього споживання – комфортнішою;–
розкручування міжнародного готельного бізнесу завдяки його високій ефективності в задоволенні господарського попиту, що швидко зростає;–
розвиток засобів масової інформації, PR, телекомунікаційних систем і інформаційних технологій, які дозволяють, як розвивати маркетингові підходи, так і швидко та зручно обслуговувати безліч туристів [17].
Готельний бізнес як індустрія складається з готелів та організацій, які випускають товари і надають послуги, виробництву, що тісно пов’язані з готельним бізнесом:–
екскурсійні бюро;–
транспортні підприємства;–
підприємства з виробництва сувенірів;–
учбові заклади готельно–господарського профілю;–
інформаційні та рекламні служби;–
науково–дослідні та проектні організації готельно–господарського профілю;–
готелі;–
підприємства харчування, зокрема ресторанного господарства;–
підприємства з виробництва готельно–господарських товарів (які необхідні туристу) тощо.
Готельний бізнес як індустрія також надає послуги, які мають попит у туристів. Туроператори зі всього різноманіття формують пакет готельних продуктів, який володіє ціннішими споживчими властивостями, ніж кожний з готельних продуктів, взятий окремо.
Готельний продукт складає елементи індустрії готельного бізнесу, оскільки кожен з цих сегментів споживається ізольовано в місці їхнього створення, а завдяки саме діяльності туроператора створення готельного продукту прийняло нині «мануфактурний» характер.
Готельний бізнес має такі специфічні властивості:–
орієнтація на готельний бізнес і ресурси при визначенні місця розміщення готелів;–
наявність циклічності та сезонності у створенні готельного бізнесу та їхніх продуктів;–
суворі вимоги до ступеня формування інфраструктури та інформаційних мереж.
Індустріальний характер готельного бізнесу сприяє ефективності та розвитку національної економіки, оскільки внаслідок збільшення популярності господарства зростає державний бюджет, збільшується зайнятість населення, підвищується рівень життя місцевого населення, одержують новий імпульс до розвитку народних промислів, здійснюється сприятливий вплив на решту галузей, пов’язаних із створенням готельно–господарських продуктів, відбувається розвиток соціальної і виробничої інфраструктури [17].
1.3. Організаційна структура управління
Побудова організаційної структури готелю
Для ефективної роботи будь-якому готелю необхідна функціональна організаційна структура. Загальний метод подання структури готелю – це організаційна схема, тобто схема взаємин підрозділів. Вона показує розташування кожної служби і посади в загальній організації готелю та ілюструє розподіл повноважень і обов’язків.
Організаційна схема може змінюватися. ЇЇ варто періодично переглядати, особливо при значних змінах в структурі управління готелю. Обов’язки різних працівників можуть змінюватися залежно від їхньої кваліфікації і чисельного складу.
Організаційна структура готелю загалом базується таким чином. До ланок управління належать керівники, їхні заступники, що управляють декількома структурними підрозділами, самі структурні підрозділи і провідні спеціалісти, що виконують окремі функції або частину функцій. Їм підпорядковуються безпосередні виконавці (обслуговуючий персонал). На вершині структури управління готелю стоять власник та генеральний директор.
Розподіл завдань, визначення повноважень і обов’язків, а також взаємини між співробітниками готелю можна побудувати на персональній і неформальній основі. Але більшість готелів вимагають певної структури, за допомогою якої розподіляються і координуються між особистісні відносини. У великих готелях існує необхідність в акуратно складеній і цілеспрямованій організаційній структурі.
Організаційна структура готелю визначається насамперед його призначенням, місцем розташування, специфікою додаткових послуг, що надаються, та іншими факторами. Вони є відображенням повноважень і обов’язків, покладених на кожного працівника. [6; 245].
Організаційна структура потрібна для ефективного виконання ключових функцій працівників, визначення їх підзвітності, забезпечення належних зусиль з боку персоналу. За характером виконання трудових функцій персонал готелю поділяється на робітників та службовців. Робітники безпосередньо надають послуги. До робітників відноситься і молодший обслуговуючий персонал готелю – двірники, прибиральниці тощо. Службовці здійснюють організацію діяльності людей, управління підрозділами готелю, фінансово-бухгалтерські, постачальницькі, юридичні й інші функції. Вони відносяться до осіб, зайнятих переважно розумовою, інтелектуальною працею, є поєднуються у декілька груп.
Типи організаційних структур готелів
В управлінській практиці готелів найбільш поширені такі типи організаційних структур:
лінійна;
функціональна;
лінійно-функціональна [16;32].
Лінійна організаційна структура управління. Лінійні зв’язки в готелі відбивають рух управлінських рішень та інформації, що входять від так званого лінійного менеджера, тобто особи, яка цілком відповідає за діяльність готелю (як правило, невеликого) або його структурних підрозділів (у великому). Це одна з найпростіших структур управління. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник, наділений усіма повноваженнями, що здійснює усі функції управління. При лінійному управлінні кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через якого одним каналом