У сусідньому Донецьку завдяки СЕЗ вдалося досягти створення найбільшої кількості нових робочих місць - 3643, а по області всього - 6844 робочих місця, тобто 23% від усіх робочих місць, створених або збережених у всіх спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку в Україні.

Ці цифри підкреслюють специфіку та різний рівень ефективності СЕЗ (ВЕЗ, ТПР) в країні у різних регіонах, і доводять, що спеціальні "зонні" утворення потребують персоніфікованого економічного аналізу їх ролі у поліпшенні економічного стану у державі загалом та у регіоні, в якому вони створені. Інакше СЕЗ ризикують стати виключно "чорними дірами" загальнодержавного українського бюджету. Так, за інформацією Державної податкової адміністрації, загальні надходження податків і зборів з територій, де введено спеціальний режим інвестування, не зменшилися. До бюджетів усіх рівнів за період існування спец режимів надійшло 2970,7 млн. грн. Проте за цей же період

суб'єкти господарювання отримали пільги на суму понад 266 млн. грн. "Урядовий кур'єр", 15 вересня 2000 р. Отже, це зайвий раз підтверджує, що без аналізу кожної окремої "зони" доволі складно виявити їх справжню роль та ефективність, опираючись лише на відповідні статистичні узагальнення. У цьому контексті Олександр Рябченко, коментуючи потенційні можливості окремих СЕЗ на мікроекономічному рівні, цілком слушно зазначає: "Місцеві влади домагаються "свободи", яка може стати шляхом реалізації потенціалу регіону. З одного боку, це правильно, оскільки загалом ресурсні можливості регіонів використовуються надто неефективно. Але є і проблеми, коли спеціальні умови господарювання створюються на території, абсолютно невідповідній для цього" "День", 28 вересня 2000 р..

Отже, враховуючи умови МВФ щодо ліквідації СЕЗ, особливо важливо сьогодні разом з "брудною водою не виплеснути дитину", як зазначає народний депутат України Станіслав Гуренко "Голос України", 7 березня 2000 р.. Не слід забувати й того, що одним з негативних нюансів, які можуть виникнути через ліквідацію СЕЗ, є чергове розчарування інвесторів, що у нинішній складній інвестиційній реальності України є неприпустимим. Бо в окремих законах, які було ухвалено щодо СЕЗ, існування "зон" розраховано на тридцять років.

Отже, історія розвитку СЕЗ в Україні є досить бідною на переконливі позитивні приклади, тенденції їх розвитку залишаються загалом невтішними, а перспективи - невизначеними. Слід зазначити, що українським урядом сьогодні введено тимчасовий мораторій на внесення пропозицій щодо створення нових СЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, про що було заявлено на дні уряду у стінах Верховної Ради України 12 вересня 2000 р., який символічно майже співпав з початком роботи місії МВФ в Україні. Урядом також передбачено здійснення щомісячного комплексного моніторингу ефективності "зон". Ще одним кроком Кабінету міністрів є розгляд питання щодо припинення діяльності неефективно працюючих ВЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестування. Однак, слід зауважити, що сьогодні доволі важко сказати про критерії, за якими це має визначатися.

Це рішення вказує на намагання урядом знайти компроміс між прихильниками СЕЗ, насамперед місцевими керівниками та представниками зацікавлених політичних і бізнес-еліт, та вимогами МВФ щодо ліквідації спеціальних економічних зон. На разі питання "бути чи не бути" СЕЗ в Україні просунулося на кілька пунктів в урядовому порядку денному, проте складно сказати, наскільки це допоможе поновленню кредитування з боку МВФ.

2.3.1. Порівняльний аналіз можливостей суб`єктів господарювання.

Створення першої в Україні експериментальної спеціальної митної зони "Сиваш" викликане потребою вироблення нових підходів до здійснення економічних реформ в Україні, впровадження нових форм підприємницької діяльності. Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та у спеціальній зоні "Славутич" передбачає створення робочих місць і працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку з закриттям нерентабельних шахт та Чорнобильської АЕС. Зону "Яворів" створено з метою забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", вирішення екологічних проблем, використання потенційних можливостей економіки регіону завдяки вигідному прикордонному розміщенню (автопорт "Краковець").

Найпривабливіше у спеціальних зонах - наявність податкових пільг. Законодавством про СЕЗ не визначено єдиного, однакового для усіх шаблону щодо надання пільг в оподаткуванні. Так, наприклад, у СЕЗ "Славутич", територіях пріоритетного розвитку Донецької області та на території комплексної виробничої зони "Яворів" для отримання пільг в оподаткуванні чи статусу суб'єкта зони необхідно забезпечити внесення визначеного законодавством розміру інвестицій.

Існує відмінність й у підходах до ліцензування (квотування) видів діяльності і переміщення окремих видів товарів, внесення платежів до різних фондів, оподаткування доходів нерезидентів, справляння митних платежів та ПДВ при ввезенні товарів для використання на території зон.

У випадку розгляду питання оподаткування у СЕЗ, які мають статус спеціальної (вільної) митної зони ("Донецьк", "Азов", "Краковець" "Технопарк", "Закарпаття"), слід звернути увагу, що тут є деякі спільні моменти при переміщенні товарів через її межі (Таблиця 2). Характерною рисою вільних митних зон є визнання їх законодавством як таких, що не є складовою митної території України, тому режим оподаткування при переміщенні товарів через кордони цих зон спільний для всіх, за винятком хіба що автопорту "Краковець"; до товарів достатньо перероблених чи вироблених на його території при ввезенні на митну територію України не застосовується звільнення від мита.

1. ПкЕЕЗ "Сиваш"

Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш" створена у 1996 році, термін функціонування - 5 років. Суб'єктами зони можуть стати підприємства, які реалізують інвестиційні проекти, затверджені Кабміном. Вимог до мінімального розміру інвестицій не встановлено.

Пільги. Проекти, реалізація яких пов'язана з наданням пільг суб'єктам зони "Сиваш", затверджуються Кабінетом Міністрів України після розгляду та схвалення їх Спостережною