такого статусу і відповідних пільг не отримали.
Ось чому для оптимізації процесів створення і подальшого функціонування ВЕЗ необхідно:
визначити механізм ВЕЗ як один із найважливіших елементів державної економічної політики;
розробити державну програму формування ВЕЗ на території України як важливу складову регіональної економічної політики країни, а також програму розвитку кожної ВЕЗ;
внести поправки до відповідних кодексів, законів і підзаконних актів; гармонізувати внутрішнє законодавство з міжнародними правовими актами;
чітко визначати пріоритетні види діяльності, які необхідно розвивати у ВЕЗ, пов’язуючи їх з урядовими програмами соціально-економічного розвитку країни;
розробити чітку систему критеріїв для надання статусу суб’єкта ВЕЗ або спеціального режиму інвестування і процедуру отримання такого статусу;
створити у ВЕЗ мобільні виробничі підприємства, здатні гнучко реагувати на запити ринку і швидко налагоджувати впровадження новітніх технологій (критерієм для відкриття у ВЕЗ підприємства має стати ступінь використання ним новітніх виробничих та інформаційних технологій і надання послуг на світовому рівні);
передбачати механізми самостійного розвитку і розширення ВЕЗ у довгостроковій перспективі;
здійснювати експертизу всіх інвестиційних проектів на предмет їх технологічної, ринкової, економічної, фінансової, екологічної і соціальної доцільності;
максимально спростити умови затвердження проектів, що повністю фінансуються інвестором і не обумовлені державними гарантіями;
проаналізувати всі можливі джерела інвестицій і розглянути можливості надання додаткових пільг інвесторам, створення для них сприятливих умов (зокрема йдеться про запровадження пільгових умов здавання в оренду землі і виробничих приміщень підприємств, що закриваються;
безоплатну передачу інвесторам виробничих приміщень і технологічного обладнання);
розвивати у ВЕЗ інфраструктуру у вигляді офісів та готелів, митних складів і транспортних терміналів;
формувати досконале інформаційне забезпечення функціонування ВЕЗ;
розвивати співробітництво між зонами у сферах, що представляють спільний інтерес (обмін інформацією з проблем транспорту, комунікацій, втручання держави у діяльність зони, митних проблем, питань міжнародної торгівлі;
підготовка менеджерів; проведення науково-дослідних робіт з проблем, що становлять спільний інтерес тощо);
правильно організовувати презентації зон, починаючи з основного переліку їх можливих переваг; створювати позитивний імідж ВЕЗ.
Окрім того, питання про доцільність створення ВЕЗ у тому чи іншому регіоні повинно вирішуватися, безперечно, з урахуванням ретельного аналізу прогнозних даних про віддачу внесених коштів, окупність певних фінансових витрат у результаті введення на їх території різноманітних пільгових режимів, здатності зон залучати іноземний капітал. І лише отримавши позитивні прогнозні характеристики можна говорити про доцільність створення саме цієї ВЕЗ у тій чи іншій її модифікації залежно від поставлених цілей та включенні таких економічних районів у господарський потенціал країни.
Створення ВЕЗ в Україні вимагає комплексного вирішення юридичних, валютно-фінансових, економічних, організаційно-технічних, кадрових проблем. Проте відповідь на вічне питання “Бути чи не бути?” у даному разі може і повинна бути позитивною, оскільки розвиток національних спеціальних економічних зон в усьому розмаїтті їх конкретного виявлення сприятиме прискореному освоєнню виробництва високоякісних товарів для внутрішнього та зовнішнього ринків, впровадженню сучасних методів управління виробництвом і новітніх технологій, зростанню економічного потенціалу окремих регіонів, збільшенню валютних надходжень, реалізації важливих соціальних програм, подальшій інтеграції у світову економіку.
При цьому необхідно також враховувати громадську думку щодо доцільності створення ВЕЗ.
У свою чергу, іноземні інвестори повинні мати чітку інформацію про розміри прибутку та вкладений капітал, види і розміри податків, порядок трансферу валюти за кордон, рівень заробітків громадян України, вартість землі, що йде під будівництво об’єктів, а найголовніше – бути впевненими у стабільності політики щодо ВЕЗ на території нашої країни.
На думку фахівців, майбутні вільні економічні зони в Україні мають бути не зонами вільного підприємництва в межах області, а невеликими за площею територіями, що знаходяться в портах, біля прикордонних переходів, навколо великих транспортних перехресть, на яких можна досягти високої концентрації іноземних інвестицій і створити у стислі строки нове підприємницьке середовище [12]. Скажімо, визнаний фахівець з “ВЕЗівської” тематики В. Дергачов на запитання “Якою може бути модель ВЕЗ для України?” відповів таким чином: “Вона передусім має бути пов’язана зі стратегію державного будівництва, включаючи формування преференційного режиму на осі основних комунікаційних напрямків, наприклад, на європейських транспортних коридорах, що проектуються” [13].
Водночас висловлюється думка про те, що досягнення позитивного ефекту від створення ВЕЗ можливе лише за умови концентрації зусиль і коштів на формування відносно невеликих зон на певній території, що має сприятливі економіко-географічні умови.
Враховуючи нинішнє складне фінансово-економічне становище нашої країни, експерти пропонують зосередитися на створенні не більше ніж 10 таких зон, які б могли реально сприяти розвитку експортного потенціалу України, збільшенню валютних надходжень, впровадженню новітніх технологій, вирішенню проблем зайнятості.
Зрозуміло, мало проголосити ідею створення ВЕЗ, затвердити те чи інше (нехай навіть добре опрацьоване) положення, скласти протоколи про наміри із зарубіжними спаринг-партнерами, дотримуватися законодавчих і нормативних актів. Дуже важливо надати справжній імпульс не так ідеальному, як передусім матеріальному наповненню зусиль із вирішення цієї багатогранної проблеми. Інакше ми в черговий раз потрапимо в скрутне становище. Необхідно постійно пам’ятати, що справжню ВЕЗ, покликану виконувати своє функціональне призначення відповідно до своєї спеціалізації, неможливо створити без такої прози життя, як задоволення елементарних потреб у “хлібі нашому насущному”, забезпечення нормальних умов (на рівні світових стандартів) для праці і відпочинку залучених робітників та спеціалістів і підприємців, а також без наявності хоча б середнього рівня транспортних артерій. Без усього цього казка про Ельдорадо залишиться нездійсненною мрією.
І, звичайно ж, не можна не погодитися з тією думкою, що ВЕЗ спрацюють тільки в загальному контексті перетворень.
Розділ 3. Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах в Україні.
До всіх суб`єктів діяльності у спеціальній
