доходів, за допомогою визначення коефіцієнта питомої ваги не уникнути в будь-якому випадку. Однак із застосуванням в обліку рахунків класу 8 (паралельно з рахунками класу 9 або без них) ця робота може видатися бухгалтеру ще бульш трудомісткою.
Облік фінансових результатів в системі рахунків.
№з\п | Зміст господарської операції | Дебет | Кредит
1 | Відпускна вартість відвантаженої продукції, яка підлягає до оплати покупцями. | 63 | 70
2 | Списання з балансу відвантаженої покупцям продукції за фактичною виробничою собівартістю. | 90 | 26
3 | Кошти, одержані від покупців за відвантажену (реалізовану) продукцію і зараховані на поточний рахунок підприємства. | 31 | 63
4 | Витрати пов’язані з процесом реалізації протягом звітного періоду відображаються на дебеті рахунка 93 “Витрати на збут” (в кориспонденції з кредитом відповідних рахунків), а на прикінці звітного періоду списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”. | 79 | 93
5 | За рахунок доходу, одержаного від реалізації продукції, підприємства сплачують до бюджету Податок на додану вартість. | 70 | 64
6 | На кредит рахунка “Доходи від реалізації” 70 протягом звітного періоду відображають суми одержаного доходу, а на дебеті – сума Податку на додану вартість. Різниця між цими сумами в кінці звітного періоду списується на фінансові результати. | 70 | 79
3. Розрахунково-таблична частина:
4. Охорона праці та навколишнього середовища.
5. Фінансово-економічний аналіз.
Завдання аналізу собівартості продукції.
Собівартість товарної продукції – це виражена в грошовій формі сукупність витрат по її виробництву та її реалізації.ї
Аналіз собівартості охоплює такі питання:
Проаналізувати виконання плану собівартості товарної продукції в цілому та за узагальненими показниками.
Знайти причини відхилень фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції.
Знайти резерви зниження собівартості продукції та розробка конкретних захадів щодо їх використання.
Аналізуючи дані за рік використовують форми річного звіту: 5-е, 2-т, 22.
Залучаються також калькуляції на найважливіші види продукції і дані аналітичного бухгалтерського обліку. Аналізуючи собівартость слід згрупувати всі витрати по економічних елементах, що дозволяє вивчити склад витрат, визначити питому вагу кожного елемента, долю праці в загальних витратах, обгрунтувати і пов’язати план по собівартості з майбутніми змінами в умовах виробництва порівняно з минулим звітним періодом.
Аналіз витрат на виробництво.
Вплив економії по кожній статті на виконання плану по собівартості на виконання плану по собівартості залежить не тільки від темпів зниження витрат по даній статті, але і від питомої ваги цієї статті в загальній сумі собівартості продукції. Цей вплив вимірюється в відсотках шляхом ділення абсолютної величини відхилення на повну собівартість продукції.
Після попереднього ознайомлення з даними про собівартість продукції і її складовими переходять до фактичного аналізу, кожної статті зокрема і перш за все статей по яких виявлені перерозходи.
Порівняння фактичних рівнів собівартості з плановими не може дати повного уявлення про ступінь використання підприємством ресурсів. Слід забеспечити порівняння рівнів собівартості в динаміці, а також з даними інших підприємств та з середньо-галузевими показниками. Узагальнюючим показником, який характеризує завдання щодо зниження витрат є затрати на одну гривню товарної продукції.
Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.
Затрати на 1 грн. товарної продукції обчислюють в копійках, як частку від ділення повної собівартості всієї товарної продукції на її обсяг виражений в оптових цінах підприємства.
Аналіз затрат на 1 грн. товарної продукції починають з порівняння фактичного рівня з рівнем затрат передбаченим плановим завданням. Таким чином встановлюються занальні відхилення від плану, на які впливають такі фактори:
Структура асортименту товарної продукції;
Рівень повної собівартості окремих видів продукції;
Рівень оптових цін на споживані сировину і матеріали, а також тарифи на електроенергію і вантажні перевезення;
Рівень оптових цін на вироблювану ними продукцію.
Для визначення впливу кожного з перерахованих факторів на зміну рівня затрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Це означає, що крім планового показника витрат у звітному періоді треба розраховувати три варіанта підстановок:
За планом перерахованим за фактичний обсяг і асортимент продукції.
Фактично в цінах прийнятих у плані з урахуванням зміни цін на матеріали і тарифи.
Фактично в оптових цінах на продукцію прийняту в плані.
З 1грн. тов. Прод. = С/ ТП,
Де С – собівартість,
ТП – Величина товарної продукції.
№ з/п | Найменування показників | Фотма звітності | Фактично | Відхилення | Питома вага витрат | Відхилення в %
звітний | відповідний | (+,-)
гр.4-
гр.5 | %, гр.4/гр.5. | Звітний | відповідний
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10
1 | Вартість продукції | 5-с | 1167,8 | 872,2 | 295,6 | 1,3 | - | - | -
2 | Витрати на виробництво , всього | 011 | 1167,8 | 872,2 | 295,6 | 1,3
В т.ч.
Матеріальні витрати | 012 | 945,2 | 654,1 | 291,1 | 1,4
Амортизація ОФ | 014 | 16,9 | 12,8 | 4,1 | 1,3
Витрати на оплату праці | 015 | 45,8 | 33,5 | 12,3 | 12,3
Відрахування на соц.страхування | 017 | 20,1 | 12,3 | 7,8 | 1,6
Інші витрати | 019 | 139,8 | 159,5 | -19,7 | 08
3 | Витрати на 1 грн. товарної продукції | 53,32 | 28,41 | 24,91 | 1,8
4 | Прибуток підприємства | 2,4 | 2,2 | 0,2 | 1,09
Список використаної літератури:
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16”Витрати”,