підприємств матеріальними ресурсами; наявністю понад нормованих запасів або недопоставок окремих видів матеріальних ресурсів.

Питаннями забезпечення матеріальними ресурсами на підприємстві займається спеціальний підрозділ – відділ матеріально-технічного постачання, складські і транспортні служби. При цьому значну увагу приділяють аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства.

В процесі аналізу необхідно, насамперед, дати оцінку того, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основними і допоміжними матеріальними ресурсами.

Для проведення аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами спочатку потрібно з’ясувати загальні обсяги їх надходжень та порівняти їх з обсягами відповідних минулих періодів.

Так, на ТОВ “Рембудсервіс” за 9 місяців 2002 та 2003 рр. в обліку надходження матеріалів, зафіксовано дані відображені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Аналіз надходження матеріалів ТОВ “Рембудсервіс”

за 9 місяців 2002-2003 рр.

(тис. грн.)

Назва | 9 місяців

2002 р. | 9 місяців

2003 р. | Відхилення

абсолютне (+,-)

Цемент

Скло

Гіпсокартон

Інші допоміжні матеріали

Разом: | 18256

19068

25863

15863

79050 | 17896

15239

19821

13266

66222 | -360

-3829

-6042

-2597

-12828

Аналізуючи дані таблиці 3.1 можемо зробити висновок про скорочення надходження матеріалів на ТОВ “Рембудсервіс” за 9 місяців 2003 року у порівнянні з аналогічним періодом 2002. Це зокрема пояснюється скороченням обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства. При аналізі надходження матеріальних ресурсів необхідно оцінити ритмічність постачання. Адже певна невиконання поставок, недопостачання можуть привести до часткової або повної зупинки виробництва.

Коефіцієнт ритмічності поставок розраховується за формулою3,1 [11, 205]:

(3.1)

де: ВПвикон – фактичні обсяги поставок, але не більше ніж заплановано;

ВПневик – фактичні обсяги недопоставок;

ВПплан – виконання поставок за планом.

На досліджувальному підприємстві постачання матеріалів ведеться не за запланованими договорами постійними поставками, а за фактом виникаючої потреби, разовими партіями. Це пояснюється, насамперед, специфікою виробництва. Тому коефіцієнт ритмічності постачання матеріалів розрахувати неможливо.

Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами: внутрішнім, або інтенсивним та зовнішнім, або екстенсивним. Екстенсивний шлях – це збільшення виробництва, добування або закупки матеріальних ресурсів, він насамперед, пов’язаний із збільшенням витрат. Інтенсивний, або внутрішній шлях дозволяє задовольнити потреби підприємства у матеріалах, паливі, тарі, МШП тощо за рахунок більш економного витрачання в процесі виробництва тих запасів, які підприємство вже має, а також виробництвом окремих видів виробничих запасів потужностями підприємства. Адже, економія сировини та матеріалів у процесі виробництва рівнозначна збільшенню їх виробництва або закупівлі, а використання власного виробництва здешевлює готову продукцію, створює нові робочі місця, дозволяє скоротити витрати.

ТОВ “Рембудсервіс” деякі види запасних частин створюються у цехах підприємства. Це матриці, ножі тощо. Структурне співвідношення запасних частин власного виробництва до загальних обсягів запчастин. Аналізуючи ситуацію по надходженню на ТОВ “Рембудсервіс” матеріалів в цілому, можна зробити висновок про стабільність обсягів постачання. Його ж скорочення стосується, насамперед, запасних частин, надходження яких як з внутрішніх так і зовнішніх джерел зменшилося внаслідок повного припинення виробництва окремого виду продукції, та скорочення деяких інших. Загальна ситуація з постачанням потребує подальшого покращання – укладання договорів на постійне постачання погоджене з ритмом роботи підприємства, нарощування, а не скорочення виготовлення виробничих запасів за рахунок власних потужностей, посилення контролю за якістю запасних частин та інших матеріальних запасів.

4. Аналіз використання виробничих запасів

Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

До узагальнюючого показникам відносяться матеріаловідача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання виробничих запасів.

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи в умовно-натуральному вираженні (відношення кількості витрачених виробничих запасів на виробництво i-го виду продукції до кількості продукції цього виду, що випускається,).

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання виробничих запасів порівнюють з базисним, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

В умовах ринкових відносин слід більш раціонально та ефективно використовувати трудові, грошові та матеріальні ресурси, удосконалювати систему управління, забезпечувати наукову обґрунтованість та оптимальність рішень, підвищувати господарську зацікавленість у досягненні найвищих господарських результатів при найменших затратах, високої якості, посилювати контроль за ходом виконання запланованого, поліпшувати рівень економічної роботи в усіх ланках економіки.

Важливе місце в вдосконаленні економічної системи управління та підвищення рівня економічної роботи посідає економічний аналіз, якому властивий потужний арсенал способів та прийомів дослідження господарських процесів за будь-який відрізок часу, що сприяє підвищенню оперативності управління і прийняттю оптимального управлінського рішення.

Для підвищення рівня аналізу використання матеріальних ресурсів в процесі виробництва, перш за все, необхідно чітко визначити мету аналізу та завдання, що сприяють її досягненню.

Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів має вирішити питання про дійсний стан з використанням матеріальних ресурсів.

Мета аналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні частки матеріальних витрат в собівартості продукції.

Є багато варіантів різних методик проведення аналізу використання виробничих запасів, у яких пропонуються різноманітні показники і фактори, які впливають на них. Це потребує розмежування матеріалоємності як відношення всіх матеріальних витрат до обсягу випущеної продукції у вартісному вираженні на фізичну одиницю продукції, а також на одиницю ефекту.

Відображення того чи іншого економічного явища за допомогою показників, які б враховували б всі його характерні ознаки без найменших похибок, практично неможливе. Через це майже кожний показник має елемент