Виробнича потужність розраховується по повному переліку номенклатури і асортименту продукції що випускається. В умовах багатономенклатурного виробництва, коли продукція, що випускається характеризується сотнями найменувань виробів, кожне з яких відрізняється не тільки за призначенням або конструктивними особливостями, але і технологією виготовлення, здійснюються згруповування всієї номенклатури створюваної продукції і вибір виробу-представника.

Виробнича потужність розраховується по ведучих виробничих цехах, дільницях і обладнанні з урахуванням кооперації ,що склалася і заходів по ліквідації “вузьких місць”.

До ведучого підрозділу відносяться підрозділи, в яких виконуються основні технологічні операції з виготовлення планової продукції.

Під “вузьким місцем” розуміють невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп обладнання мінімальної потужності відповідного підрозділу, дільниці або групи обладнання. Виникнення вузького місця є наслідком неспівпадіння між цехами, дільницями або групами обладнання. Коефіціент співпадіння розраховується за формулою:

(1.1)

Де Кс — коефіціент співпадіння; M1 і М2 — потужність ведучих цехів і дільниць, од.; Ру питомі витрати продукції першої операції (цеху, дільниці) для виготовлення продукції другої, шт., т, і т. П.

Усунення вузького місця здійснюється під впливом організаційно-технічних заходів, що розробляється в двох напрямках, тобто з врахуванням і без врахування здійснення додаткових капітальних вкладень. До другого напрямку відносять заходи з введення невстановленого обладнання, збільшення змінності роботи обладнання, залучення додаткової робочої сили, розширення багатостанкового обслуговування, скорочення внутрізмінних простоїв, перерозподілу деталей на взаємозамінне обладнання з меншим рівнем його використання.

Розрахунок виробничої потужності здійснюється також за всіма виробничими підрозділами промислового підприємства починаючи з нижчої виробничої ланки до вищої, тобто від верстату до групи взаємозамінного обладнання, далі до дільниці, від дільниці до цеху основного виробництва, від цеху до підприємства вцілому.

При визначенні виробничої потужності не враховуються простої обладнання або недовикористання виробничих площ, викликане дефіцитом робочої сили і виробничих запасів, відхиленнями в організації виробництва і т. п. Виробнича потужність — величина змінна. Вона змінюється протягом звітного періоду і визначається, як правило, на початок і кінець року.

Виробнича потужність визначається в одиницях, в яких і вимірюється обсяг виробництва продукції. Широка номенклатура приводиться до одного або декількох видів однорідної продукції.

Виробнича потужність залежить від ряду чинників. Найважливіші з них наступні:—

кількість і продуктивність обладнання;—

якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;—

ступінь прогресивності техніки і технології виробництва;—

якість сировини, матеріалів, своєчасність їхніх поступлень;—

рівень спеціалізації підприємства;—

рівень організації виробництва і праці;—

фонд часу роботи обладнання.

Вибуття потужності відбувається за наступними причинами:—

знос обладнання;—

зменшення годин роботи обладнання;

— зміна номенклатури;

— збільшення трудомісткості продукції;—

закінчення терміну лізингу обладнання.

Для аналізу виробничої потужності використовуються наступні показники:

Зміна фондовіддачі як різниця між фондовіддачею проектною (ФОПР) і розрахованою виходячи із середньорічної потужності (ФОПМ).

Зміна випуску продукції на одиницю встановленого парку основного технологічного обладнання, тобто відношення товарної (валової) продукції до середньорічної кількості встановленого обладнання за планом і фактичні;

Зміна рівня використання виробничих потужностей як наслідок поліпшення використання виробничих площ на основі зіставлення планової і фактичної вартості валової (товарної) продукції, що припадає на одиницю виробничої площі.

Для покращення використання і подальшого нарощення виробничих потужностей необхідно:

Скоротити внутризмінні і цілозмінні простої парку основного технологічного устаткування;

Підвищити фондоозброєнність шляхом впровадження нових, більш прогресивних обладнання і технології;

Модернізувати діючий парк основного технологічного обладнання;

Поглибити спеціалізацію і поширити кооперацію.

2. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва

2.1. Розрахунок виробничої потужності підприємства

Розрахунок виробничої потужності підприємства ведеться по всіх його підрозділах в наступній послідовності:—

по агрегатах і групах технологічного устаткування;—

по виробничих дільницях;

—

Виробнича потужність підприємства визначається відповідно до потужності ведучих цехів, дільниць, агрегатів. До ведучих відносяться цехи, дільниці, агрегати, в яких виконуються основні найбільш трудомісткі технологічні процеси і операції по виготовленню виробів або напівфабрикатів. Перелік ведучих цехів, дільниць і агрегатів в основному виробництві, а також оптимальні рівні завантаження опубліковуються в галузевих рекомендаціях з розрахунку виробничої потужності. Вимірюється виробнича потужність, як правило, в натуральних або умовно-натуральних одиницях. Так потужність текстильних підприємств визначається максимально можливим випуском тканин в погонних і квадратних метрах, прядильных фабрик — в тонах пряжі, цегляних заводів — в тис. штук умовної цегли, металургійних комбінатів — в тонах виплавленої сталі і т. п.

Однак вимірювання виробничої потужності лише кількістю продукції, що випускається не є єдиним. На підприємствах, що переробляють сільськогосподарську продукцію обсяг випуску кінцевої продукції залежить від якості вхідної сировини або вмісту в ній корисного компоненту. Чим гірша якість сировини, що переробляється, тим менший буде вихід кінцевої продукції при незмінних або навіть більших витратах праці і капіталу. Тому потужність подібних підприємств вимірюється не обсягом випуску продукції, а кількістю сировини, що переробляється. Наприклад, потужність гірничих комбінатів визначається тонами руди ,що переробляється, цукрових заводів — тони буряку, що переробляються за добу.

Використання натуральних показників для вимірювання виробничої потужності можливо тільки на вузькоспеціалізованих підприємствах, що випускають однорідну нескладну продукцію. При багатономенклатурному виробництві сумарна потужність підприємства визначається в грошовому виразі.

При розрахунку виробничої потужності потрібно виходити з наявного обладнання і площ, передової організації виробництва, застосування повноцінної сировини, найбільш досконалих інструментів і пристроїв, режиму роботи підприємства.

Виробнича потужність підприємства визначається потужністю ведучих підрозділів (цехів, дільниць) або агрегатів. Сюди відносять прозділи, агрегати і настанови, де виконуються основні технологічні процеси, найбільша трудомісткість робіт і зосереджена найбільша кількість машин і обладнання. Так, на швацьких фабриках до них