збільшення среднечасовой його виробітки.
Резерви для збільшення випуску продукції полягають в скороченні всередині змінних простоїв, скороченні целодобових простоїв і підвищенні коефіцієнта змінності.
Сума цих резервів становила 11819 тис. грн або 6.5 % від випущеної продукції в році, що аналізується.
Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:
·
Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;
·
Скорочення целодневных і внутрисменных простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.
·
Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.
·
Більш інтенсивне використання обладнання.
·
Впровадження заходів НТП.
·
Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.
·
Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.
·
Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов труда і відпочинку, оздоровчі заходи і інш. заходу, що позитивно впливає на фізичне і духовне стану робочого.
ВИСНОВОК.
Отже, в ході написання дипломної роботи були розкриті і поставлені задачі і питання.
У першій частині роботи були ретельно вивчені питання, пов'язані з визначенням основних засобів, їх класифікацією і методикою аналізу використання .
Так, було дане визначення основних засобів як частини виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється поступово, по частинах, по мірі використання.
Основні засоби діляться на виробничі і невиробничі. До основних виробничих засобів відносять засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, а до невиробничих - ті основні засоби, які створюють умови для життя працівників. Особлива увага приділяється діленню основних засобів на активну і пасивну частину. Збільшення частки активної частини основних засобів сприяє підвищенню показників випуску продукції і економічної ефективності діяльності підприємства.
У другій частині даної дипломної роботи був розглянутий аналіз використання основних засобів на конкретному підприємстві. Аналіз використання основних засобів був зроблений за два роки 2000 ( базисний ) і 2001 ( що аналізується).
Головним показником використання основних засобів є показник фондовіддачі. Так, показник фондовіддачі в 2000 році становив 7.5, а в 2001 становив - 7.35.
Випуск продукції в році, що аналізується, виріс за рахунок збільшення кількості обладнання і за рахунок збільшення середнегодинного виробітку продукції. Негативний вплив збільшення целодобових простоїв, внутрисменных простоїв і зменшення коефіцієнта змінності.
У підприємства є резерви підвищення випуску продукції. Випуск продукції може збільшиться на 11819 тис. грн..
Для більш ефективного використання основних коштів підприємство може прийняти наступні заходи: введення в дію не встановленого обладнання, скорочення целодобових і внутрисменных простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне використання обладнання, впровадження заходів НТП, підвищення кваліфікації робочого персоналу і інш.
Список використаної літератури.
1. Аналіз вигід і витрат. Практичний посібник / Секре-таріат Ради скарбниці. Канада. Пер. з англ. — К.: Основи, 1999. .
2. Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 416 с.
3. Бандурка А. М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ: Учебник. — Харьков: МВД, 1999.
4. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економіч аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416с.
5. Житна І. П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 1992.
6. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. — К.: Знання прес, 2000.
7. Івахненко В. М., Горбаток М. /., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ, 1999. — 176 с.
8. Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності. — К.: КНЕУ, 1999. — 204 с.
9. Каракоз И. И., Самборский В. И. Теория экономического анализа. К.: Вища шк., 1989. — 255 с.
10.Ю.Ковалев В. В. Финансовьій анализ: Управление капиталом. Вьібор инвестиций. Анализ отчетности. 2-е изд.: перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 512с. .
11. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, 2000.
12. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - Київ: КНЕУ, 1999. — 132с.
13. Мних Є. В., Буряк П. Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. — Львів: Світ, 1998. — 208 с.
14. ПінчукН. С., Галузинський Г. П., Орленко Н.С. Ін-формаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посіб-ник. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.
15. Русак Н. А., Стражев В. И., Мигун О. Ф. и др. Ана-лиз хозяйственной деятельности в промышленности. 4-е изд. — Минск: Вишэйшая шк., 1999. — 398 с.
16. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: Новое знание, 1999. —688с.
17. Фіннсова звітніть за націоальними положеннми (стандартами) бухгалтерського обік. 3-тє вид., перероб. — Дніпопетровськ: Баланс-Клуб, 2000. — 368 с.
18. Чумаченко Н. Г. Внутризаводской экономический анализ. — К.: Техника, 1968. — 288 с.
19. Чумаченко Н. Г. Учет и анализ в промышленном производстве США. — М.: Финансы, 1974. — 238 с.
20. Чумаченко Н. Г., Заботина Р. И. Теория управлен-ческих решений: Учеб. пособие для вузов. — К.: Вища шк., 1981.
21. Шкарабан С. И. Основы оперативного экономиче-ского анализа. — Львов: Из-во при Львов, госун-те изд. объединения “Вища школа”, 1988. — 136 с.
22. Рішап Ж. Аудіт і аналіз господарської діяльності