Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини.

На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів, як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів, недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.

Сировиною цукрові заводи забезпечують, як правило, велике число сільськогосподарських господарств. Важливе значення тут мають виробничі зв’язки цукрових заводів з сільськогосподарськими підприємствами по поставках відходів бурякоцукрового виробництва, кількість яких приблизно рівна масі перероблюваних буряків і використовується для тваринництва (жом) і підвищення врожайності ґрунтів (дефекаційний осад). Це передбачає розвиток інтеграції сільськогосподарського і промислового виробництва – утворення цукрових комбінатів, до складу яких входять цукровий завод, господарство, що вирощує насіння цукрового буряку, і підприємства по відгодівлі великої рогатої худоби на відходах виробництва.

Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва – мелясі – також є одним з пріоритетних напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці сировини, а отже, покращення техніко-економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка і впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.

Викладене народногосподарське значення матеріально–сировинних і паливно–енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.

Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; дотримання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.

2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВАТ “ОСТРОЖСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД”

2.1. Техніко – економічна характеристика підприємства і основні показники його роботи

Острозький цукровий завод розташований в с. Остроги Рівненської області. Завод був збудований і введений в експлуатацію в 1968 р. ВАТ "Острозький цукровий завод" створений за рішенням №68 від 06.03.95р. та зареєстрований рішенням Острозької райради народних депутатів 16.03.1995 р.

Сьогодні Острозький цукровий завод – це сучасне підприємство з виробничою потужністю 3000 тон переробки цукрових буряків за добу та 60 тонн сухого жому на добу. Це механізоване підприємство, оснащене новими схемами автоматизації виробничих процесів.

В 1994 році на базі Острозького цукрового заводу було створено орендне підприємство "Острозький цукровий завод", яке являло собою цілісний майновий комплекс із закінченим технологічним циклом по переробці цукрової сировини.

У відповідності з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 25.02.97 р. №145 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №57/93 "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" орендне підприємство "Острозький цукровий завод" в процесі приватизації було перетворено в відкрите акціонерне товариство "Острозький цукровий завод"

Основною продукцією цукрового заводу з цукрових буряків. В результаті переробки цукрових буряків утворюється побічна продукція: жом і меляса.

Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служить кормом для худоби.

Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовлення стратегічного продукту – спирту, а також для виготовлення кормових та хлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великої рогатої худоби.

По призначенню готової продукції цукровий завод відноситься як до групи "А", так як виробляє продукцію, що поставляється як сировина іншим галузям харчової промисловості ( кондитерська, хлібопекарна та ін.), так і до групи "Б", продукція якої безпосередньо надходить до населення.

По типу виробництва – цукровий завод відноситься до масового типу.

По часу роботи на протязі року завод являє собою сезонне виробництво з тривалістю сезону виробництва в 45-90 діб, хоча в кращі роки завантаженість заводу сировиною сягала 120-140 діб.

По часу роботи на протязі доби відноситься до безперервних. Сокодобування останні роки розпочинається на початку другої декади вересня із забезпеченням тридобового запасу сировини.

Сировинна зона заводу розміщена на території Рівненської, Хмільницької , Житомирської та Тернопільської області.

Таблиця 2.1. Основні виробничо - технічні показники роботи заводу

за 2000-2001 роки.

П о к а з н и к и | Одиниці виміру | 2000 | 2001 | Абсолютне відхилення

Перероблено цукрових буряків | тонн | 80708 | 130065 | 49357

Цукристість сировини | % | 16,21 | 16,36 | 0,15

Вихід цукру | % | 12,84 | 13,30 | 0,46

Втрати цукру у виробництві | % | 0,98 | 0,80 | - 0,18

Вміст цукру в мелясі | % | 1,99 | 1,94 | - 0,05

Вироблено цукру-піску всього | тонн | 16905 | 12931 | 3975

Вироблено меляси | тонн | 5102 | 4132 | +970

Вироблено жому | тонн | 104634 | 83588 | +21046

Всього діб виробництва | діб | 59,45 | 54,47 | +4,98

Тривалість сокодобування | діб | 56,45 | 51,47

Середньодобова продуктивність по буряку | тонн | 2233 | 1956,1 | +276,9

Середньодобова продуктивність по цукру | тонн | 281 | 235,8 | +45,2

Затрати праці на 100 тонн перероблених буряків | люд

дні | 9,8 | 12,7 | - 2,9

Використання умовного палива | % | 6,49 | 6,76 | - 0,27

Використання вапнякового каміння | % |

7,36 |

7,2 |

+0,16

Коефіцієнт виробництва | --- | 82 | 76,9 | +5,1

Коефіцієнт заводу | --- | 83 | 81,2 | +18

Середньоспискова чисельність персоналу |

чол |

481 |

518 |

- 37

Собівартість 1 т цукру | грн. | 7 55,72 | 904,47 | - 148,75

Товарна продукція в порівняних цінах |

тис. грн |

13425,3 |

10192,9 |

+3232,4

Виробіток на 1-го працівника | грн | 27911,2 | 19677,4 | +8233,8

Фонд споживання

всього:

в т.ч.