Ефективність обміну

Нерегульований ринок ефективний, оскільки він максимізує надлишки споживача та виробника. Тепер ми проаналізуємо концепцію економічної ефективності детальніше, починаючи з економіки обміну. У цьому підрозділі ана-лізується поведінка двох споживачів, котрі можуть торгувати між собою двома товара-ми. Припустімо, що товари початкове розподіляються між споживачами таким чином що, торгуючи, вони поліпшують своє становище. Це означає, що початковий розподіл товарів економічно неефективний. За ефективного розподілу жоден з них не може поліпшити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Далі ми з'ясуємо, чому взаємовигідна торгівля призводить до ефективного розподілу благ.

Переваги торгівлі

Добровільна торгівля між двома людьми або двома країнами є, як правило, взаємо-вигідною . Щоб з'ясувати, чому обмін товарами поліпшує становище, детально розгля-немо обмін між двома особами. Наш аналіз грунтується на двох основних припущеннях:

1. Кожна особа має повну інформацію про вподобання іншої.

2. Обмін товарами не вимагає витрат, тобто витрати на торгові операції нульові Припустімо, що Джеймс і Карен мають разом 10 од. їжі і б од. одягу. Із таблиці 16 1 бачимо, що спочатку Джеймс мав 7 од. їжі та 1 од. одягу, а Карен — 3 од. їжі та 5 од. одягу. Щоб з'ясувати, чи вигідною буде торгівля між Джеймсом та Карен, нам не-обхідно знати їх уподобання щодо їжі та одягу. Припустимо, що для Карен, яка має багато одягу і мало їжі, гранична норма заміни (ГНЗ) одягу їжею становить 3. (Щоб отримати 3 од. їжі, вона готова віддати 1 од. одягу). А для Джеймса ГНЗ одягу їжею становить тільки 1/2 (він віддасть тільки 1/2 од. одягу, щоб отримати 1 од. їжі).

Таким чином, є можливість взаємовигідної торгівлі, оскільки цінність одягу для Джеймса вища, ніж для Карен, тоді як Карен оцінює їжу вище, ніж Джеймс За додаткову одиницю їжі Карен віддала б до 3 од. одягу. А Джеймс віддасть 1 од. їжі за 1/2 од. одягу. Реальні результати обміну залежать від процесу торгівлі.

' Є кілька ситуацій, за яких торгівля може бути невигідною. По-перше, через нестачу інформації люди можуть сподіватись поліпшити становище завдяки торгівлі, хоча фактично вона не дає користі По-друге людей можуть змушувати торгувати за допомогою погроз — фізичних або ж економічних. По-третє бар'єри на шляху вільної торгівлі можуть, як ми вже бачили в розділі 13, бути стратегічно вигідними для країни

.Обмін у скриньці Еджворта. Кожна точка скриньки Еджворта одночасно відповідає кошикам Джсймса і Карен для одягу та їжі. У точці Л, наприклад, Джеймс має 7 од. їжі й 1 од. одягу, а Карен має 3 од. їжі та 5 од. одягу.

Таблиця 16.1. Вигода торгівлі

Особа Початковий Торгівля Кінцевий розподіл розподіл

Джеймс 7Ї, 10 - ЇЇ + 10 6Ї, 20 Карен ЗЇ, 50 + її - 10 4Ї, 40

Можливий результат торгівлі полягає в обміні 1 од. їжі (Джеймса) на 1/2—3 од. одягу (Карен). Припустімо, Карен пропонує Джеймсу 1 од. їжі за 1 од. одягу, і Джеймс погод-жується. Обоє поліпшують своє становище. Джеймс матиме більше їжі, котру він цінує вище від одягу, а Карен — більше одягу, котрий для неї є важливішим від їжі. В тій мірі, в якій ГНЗ обох споживачів відрізняються, з'являється можливість взаємовигідної торгової операції, тому що розподіл ресурсів неефективний, а обмін принесе користь обом. Навпаки, щоб забезпечити економічну ефективність, необхідно вирівняти ГНЗ обох споживачів.

Цей важливий результат справджується і у випадку багатьох товарів і споживачів:

розподіл товарів ефективний лише тоді, коли граничні норми заміни між будь-якими їх парами однакові для всіх споживачів.

Діаграма Еджворта

Якщо обмін вигідний, то якими будуть торгові операції? Які з них ефективно роз-поділять товари між сторонами і наскільки поліпшиться становище споживачів? Ми можемо відповісти на ці запитання для кожного з випадків обміну двома товарами між двома особами за допомогою діаграми, відомої під назвою «скринька Еджворта»1.

1 Скринька Еджворта названа так на честь Ф.Еджворта, який запропонував цю діаграму в 1881 р. у книзі «МаїЬетаїісаІ РїусЬіся: Ап Ету оп Ше Арріісаїіоп оГ Маїпетаїісі <о ІЬе Могаї 8сіепсе8» (Nе^V Уогк: Аи§из1 М.КеИеу, 1953р.).

На мал. 16.3 зображено скриньку Еджворта, де горизонтальним осям відповідає кількість їжі, а вертикальним — кількість одягу. Довжина цієї скриньки дорівнює 10 од. їжі, тобто її початковому загальному запасові, а її висота — 6 од. одягу, тобто сумарній кількості до початку торгівлі.

Суть скриньки Еджворта полягає в тому, що кожна її точка одночасно відповідає ринковим кошикам обох споживачів. Запаси Джеймса беруть початок від точки Одж, а запаси Карен — у зворотному напрямі від точки Ок. Наприклад, нехай початковий розподіл їжі та одягу передається точкою А. Починаючи відлік по горизонталі нижньої осі діаграми зліва направо, ми бачимо, що Джеймс має 7 од. їжі, а на вертикальній осі зліва відкладається 1 од. одягу. Таким чином, для Джеймса точка А відповідає 7-і та Іщ а для Карен при цьому залишається ЗІ та 50. Її запас їжі (ЗЇ) відраховуємо справа наліво, починаючи від точки Ок, а її запас одягу (50) — згори донизу по правій вертикальній осі.

Ми також бачимо результат обміну між Карен і Джеймсом. Джеймс віддав І, в обмін за 10, перемістившись з точки А тла В. Карен обміняла 10 на ЇЇ, також перемістившись з точки А до В. Отже, точка