На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

де PY — номінальний обсяг доходу.

Звідси

Y = (MV)/P,

де P — рівень цін в економіці; Y — реальний обсяг доходу; М — кількість грошей в економіці; V— швидкість обігу грошей.

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P^) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М/Рv). Отже, знижується попит на товари і послуги (ADv,) та зменшується дохід (Yv). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P^, M/Pv, Cv, ADv.

2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту: P^, M/Pv, r^, Iv, ADv.

3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: P^, Ev, NEv, ADv (рис. 4.2).

Підвищення рівня цін за інших рівних умов призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подане на графіку як рух від однієї точки до іншої за стабільною кривою сукупного попиту.

На сукупний попит впливають нецінові чинники, які змінюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).

Збільшення сукупного попиту показано відхиленням кривої праворуч — від AD0 до AD1. Цей зсув свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки — зменшення сукупного попиту показане як зсув кривої ліворуч: від AD0 до AD2 Цей зсув означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть благо у меншому обсязі, ніж раніше.

До нецінових чинників належать:

1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є:

добробут споживача. Зниження реальної вартості активів споживачів (фінансових активів — акцій, облігацій, нерухомості) призводить до зменшення закупівель товарів. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і, відповідно, крива сукупного попиту зміщується ліворуч;

очікування споживача. Зміна споживчих витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;

заборгованість споживача. Заборгованість споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит може примусити скоротити його сьогоднішні витрати для сплати наявних боргів. Наслідком є скорочення споживчих витрат і зміщення кривої сукупного попиту ліворуч;

податки. Зменшення ставок прибуткового податку приведе до зміщення кривої сукупного попиту праворуч.

2. Зміни в інвестиційних витратах. Інвестиційні витрати — це закупівлі засобів виробництва. Зменшення обсягів нових засобів виробництва, що їх підприємства готові придбати за даного рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту ліворуч, і навпаки.

відсоткові ставки. Зміна відсоткової ставки викликана будь-яким чинником, окрім зміни цін. Наприклад, має місце зміна обсягу грошової маси в країні. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню відсоткової ставки;

очікувані прибутки від інвестицій. Оптимістичні прогнози щодо одержання прибутків на вкладений капітал збільшує попит на інвестиційні товари і зумовлює зміщення кривої сукупного попиту праворуч;

податки. Збільшення податків з підприємств призведе до зменшення прибутків (після відрахування податків) фірм від капіталовкладень, а отже, до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту;

технологічний прогрес. Нові технології стимулюють інвестиційні витрати і тим самим викликають зростання сукупного попиту.

3. Зміни в державних витратах (викликаються, як правило, політичними рішеннями, тобто державною політикою). Зростання державних закупівель ВВП за даного рівня цін сприятиме зростанню сукупного попиту.

4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту. Збільшення чистого експорту зміщує криву сукупного попиту праворуч, зменшення — ліворуч. До таких чинників відносяться:

національний дохід інших країн.

валютні курси.

5. Пропозиція грошей.

6. Швидкість обертання грошей.

4.2. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періодах

Сукупна пропозиція (Aggregate supply) — це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різних рівнів цін.

Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні позначається кривою AS (рис. 4.4).

Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв'язок між чинниками виробництва та реальним ВВП, або сукупною пропозицією:

Y = F(L, K, T),

де Y — реальний ВВП, L — праця, К — капітал, Т — технологічний процес, F(L, К, Т) — виробнича функція.

Причинами додатної залежності можуть бути: 1) неправильні уявлення економічних суб'єктів про рівень цін; 2) жорстка фіксованість заробітної плати. Заробітна плата змінюється дуже повільно. А це означає, що за низького рівня цін на товари виробництво стає невигідним і сприяє зменшенню обсягу пропонованих товарів і послуг; 3) негнучкість цін. Ціни змінюються повільно, тому вони є жорсткими в короткостроковому періоді.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни (рис. 4.5):

відсоткової ставки;

рівня цін.

До нецінових чинників сукупної пропозиції відносяться зміни (рис. 4.6):

цін на ресурси;

в продуктивності праці;

податків з підприємств та субсидій.

Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

Кейнсіанську