та приймати стратегічні рішення, здатні захистити її від конкурентних недоліків. В той же час оцінка конкурентної сили показує, який суперник може бути найбільш уразливим при конкурентній атаці та які його найслабші сторони. Коли компанія володіє суттєвою конкурентною силою в галузях, в яких конкуренти є слабкими, доцільно подумати про наступ, щоб використати слабість конкурентів.
З якими стратегічними проблемами стикаються фірми?
Заключним аналітичним завданням є визначення стратегічних питань, на яких повинен сконцентруватися менеджмент при формування ефективного стратегічного плану дій. Менеджери повинні*
вивчити всі результати, отримані в процесі проведеного аналізу;*
екстраполювати розвиток стану компанії на перспективу;*
чітко визначити, на чому слід зосередити увагу.
Ні в якому разі не можна занижувати значення цих дій. Без чіткого формулювання проблем, без їх усвідомлення менеджери не можуть приступити до розробки стратегії - хороша стратегія повинна включати план по всім стратегічним питанням, що потребують вирішення.
Для того, щоб точно вказати питання, на вирішенні яких повинна зосередитись компанія, менеджери повинні взяти до уваги наступне:*
Чи прийнятна сьогоднішня стратегія фірми для даної галузі, якщо врахувати вплив рушійних сил?*
Наскільки діюча стратегія фірми відповідає ключовим факторам успіху галузі в майбутньому?*
Чи хороший захист проти п'яти конкурентних сил пропонує існуюча стратегія - особливо проти тих, вплив яких може посилитись?*
В яких ситуаціях існуюча стратегія не може захистити компанію від зовнішніх загроз та внутрішніх слабкостей?*
Чи може наступ одного чи декількох конкурентів зашкодити компанії? Якщо так, то де і як?*
Чи має компанія конкурентні переваги, чи вона повинна працювати аби подолати конкурентні недоліки?*
Які сильні та слабкі сторони існуючої стратегії?*
Чи необхідні додаткові дії, щоб знизити витрати, отримати вигоду з існуючих можливостей, посилити конкурентне становище компанії?
Відповіді на ці запитання повинні показати, чи може компанія продовжувати реалізацію своєї базової стратегії, вносячи в неї лише незначні зміни, чи вона повинна бути повністю переглянута.
Чим краще стратегія пристосована до зовнішнього оточення та внутрішнього стану компанії, тим менше необхідності в значних змінах її стратегії. З іншої сторони, якщо сьогоднішня стратегія не надто відповідає вимогам майбутнього, то основним завданням для менеджерів повинна стати розробка нової стратегії.
Список використаної літератури:
Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті. - К.:ТОВ "Борисфен-М", 1996. - 336 с.
Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - 3-є изд., перераб. й доп. - М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997. - 501 с.
Лесів Йосиф. Сучасні методи менеджменту, основані на ринковій економіці. -Ужгород :Карпати, 1994. - 254 с.
Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998. -223с.
Маркова В. Д., Кузнецова С. А. Стратегический менеджмент. Курс лекций. - М.: ИНФРА, 1999.-289с.
Метод експрес-аналізу рівня конкурентоспроможності продукції // Економіка України, №2 (лютий) 1998 р., с. 80-82.
Ру Домінік, Сульє Даніель. Управління. - Київ: Основи, 1995. - 322 с.
Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки й реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.