Той факт, що техніка малих підприємств принципово інша, ніж вели-ких, зовсім не озна-чає, що вона обов'язково застійна й архаїчна. Технічний і технологічний прогрес і тут змінили прийоми виробництва.

Проте фондоозброєність праці в малих підприємствах значно нижча, ніж на великих, тобто для працевлаштування однакової кількості робітників у малих підприємствах потрібно менше капіталовкладень, ніж на великих.

З огляду на складну ситуацію з працевлаштуванням, збільшенням в Україні рівня без-робіття мале підприємство може стати суттєвим чинником розв'язання соціальних проблем суспільства. Розвиток малого підприємництва стає важливим елементом не тільки структур-ної перебудови виробничого апарату, але й підвищення рівня життя населення, його трудо-вої активності. Сьогодні доцільність розвитку малого підприємництва вже не викли-кає сумніву. Йдеться про прискорення цього процесу. Так, як колись все-бічно пе-ребільшувалось значення великих підприємств, так зараз фахівці і науковці таким же чином перебільшують значення малого підприємництва, іноді доводячи реально існуючі деякі пере-ваги малого підприємства перед великим до абсурду, стверджуючи, що лише в малому бізнесі майбутнє економіки України[8,с.129].

У суспільному житті взагалі не існує або виключно негативних, або виключно позитив-них явищ. Кожне з них виявляє свої риси переважно негативні або переважно позитивні в конкретних умовах. Однобічний підхід до оцінки переваг великих підприємств привів у свій час до гігантоманії, так само безумовне ствердження переваг малого підприємства може призвес до іншої крайності - деіндустріалізації суспільного виробництва.

Висококонцентроване суспільне виробництво завжди було і залишається науково-технічною й організаційною базою для величезної кількості малих підприємств. Лише за наявності великих і надвеликих підприємств, фірм, об'єднань різних типів створюються сприятливі організаційні і економічні умови для поглиблення суспільного поділу праці. Малі підприємства, ефективно використовуючи високопродуктивну спеціалізовану техніку, найсучаснішу технологію, поєднують усі переваги великого виробництва з позитивними моментами малого бізнесу.

Малий бізнес у сучасних умовах не може бути конкурентоспромож-ним, якщо він ба-зується на принципах натурального господарства.

Створення і нарощування виробничого потенціалу в колишньому СРСР та в Україні відбувалося шляхом універсалізації виробничої структури підприємств у всіх її формах: за-водська концентрація призвела до розширен-ня промислових підприємств, агрегатна сприяла збільшенню потужності обладнання, технологічна - потужності спеціалізованих допоміжних вироб-ництв. На багатьох підприємствах допоміжні виробництва за своєю по-туж-ністю відповідали розмірам досить великих заводів.

Виникли умови, коли подальше зростання ефективності суспільної праці почало вима-гати реструктуризації великих підприємств, виведення з їх допоміжних підрозділів і ство-рення порівняно малих самостійних спеціалізованих підприємств, що беруть на себе функції колишніх допоміжних служб. Природно, що такі малі підприємства входили з відповідною високою технічною оснащеністю і передовою технологією в комбіновану структуру суспільного виробничого процесу.

Таким чином, сучасні малі підприємства, їх виникнення і кількісне збільшення, породжене концентрацією виробництва, сприяє, з одного боку, реструктуризації великих підприємств, спричиняючи витіснення з їх структури допоміжних виробництв. А з другого - формує спеціалізовану мережу малих, самостійних підприємств. Причому і в першому, і в другому випадках структура підприємств перетворюється з предметно-замкненої на суспільно-комбіновану. Малі підприємства здебільшого технологічно спеціалізуються на виробництві часткового продукту, а великі - на виробництві кінцевого 'продукту, також спеціалізуючись на здійсненні однієї технологічної операції - збирання кінцевого продукту. Змінюється струк-тура всього суспільного ви-робництва не знижуючи, а, навпаки, підвищуючи рівень його концентрації.

Висновки

Після проголошення Україною незалежності та обрання курсу на створення правової де-мократичної держави розпочався принципово новий етап економічного життя суспільства. Але на цьому етапі господар-ський організм виявився у кризовій ситуації: розбалансованим, з порушеними звичними господарськими зв'язками. Відбулася глибока структурна деформація виробництва, що характизувалася значною відсталістю галузей споживчого комплексу за по-тужністю і технічним станом, спрацьованістю значної частини фондів у цивіль-ному вироб-ництві і надмірним навантаженням виробництва на довкілля у багатьох районах та ін. Жорсткі методи командно-адміністративного управління, всілякі дотації, директивний пере-розподіл фінансових ресурсів тощо не давали змоги здійснити різні структурні перетворення. Після переходу на нові методи управління виявилися усі ці недоліки, що накопичувалися тривалий час, дуже уповільнивши реформи.

Формування ринку в Україні збіглося з глобальними структурними рефор-мами, що здійснюються на основі перетворення як матеріально-речової, так і соціально-економічної структури суспільного виробництва. Органічним об'єктом цих реформ є невеликі підприємства, які на відміну від великих характеризуються особливими умовами функціонування.

Як зазначається у проекті Послання Президента України до Верховної Ради України " Ук-раїна: поступ у XXI століття", "слабким місцем у розвитку реформ виявився недостатній роз-виток малого та середнього бізнесу. Його частка у ство-ренні валового внутрішнього про-дукту лишається надзвичайно низькою".

Оптимальне функціонування ринку, що охоплює практично всі сфери і систему суспільного виробництва держави, досягається при збалансованому роз-витку всіх його структурних ланок не тільки по вертикалі і горизонталі, а й з погляду найбільш раціонального поєднання організаційно-виробничих структур, що відрізняються за розмірами виробництва. Однією з умов вирішення цього завдання і є підвищення ефектив-ності малого підприємництва.

Малі підприємства в умовах нашої держави також можуть забезпечити значне підвищення ефективності господарства, насамперед за рахунок кращого використання капітальних і по-точних витрат. Стосовно капітальних витрат по-трібно виділити такі фактори, як висока швидкість обороту капітальних вкладень на основі скорочення строків будівництва, введення і освоєння виробничих по-тужностей, низькі витрати на спорудження інфраструктурних об'єктів.

Малі підприємства впливають на просторову структуру ринку і розвиток ринкових відносин передусім за рахунок приросту кількості суб'єктів ринку. Саме малі підприємства, особливу в разі успішного проведення земельної рефор-ми,