Складовими елементами кожної ціни є: собівартість, прибуток, акцизний збір, податок на додану вартість, націнки і надбавки торгово-постачальницьких організацій. Нижньою межею всякої ціни є собівартість.

Застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію, що продається, безпосередньо впливає на обсяг виручки від продажу продукції, робіт і послуг [24, 54].

Планування виручки від продажу продукції на наступний період (квартал, рік) проводиться, виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Розрахунок запланованої суми виручки від продажу продукції в сучасних умовах господарювання ведеться, як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума виручки від продажу товарної продукції розраховується перемноженням кількості виробів, які підлягають продажу в запланованому періоді, по кожній номенклатурній позиції на прийняті до розрахунку ціни реалізації.

При розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати наступне. Обсяг продажу у запланованому році, як правило, не збігається з випуском товарної продукції за цей же період. Це пов'язано з тим, що частина виробленої товарної продукції в запланованому періоді залишається нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець року, а частина продукції, випущеної у звітному році, залишається не реалізованою на початок запланованого року й входить в обсяг реалізації запланованого року. При цьому розмір вхідних залишків включає: залишки готової продукції на складі; залишки товарів відвантажених, строк сплати яких не настав; залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями в строк; товари на відповідальному зберіганні у покупців. Розмір же залишків на кінець запланованого року складається з залишків готової продукції на складі та залишків товарів відвантажених, строк сплати яких не настав.

Визначення обсягів вхідних і вихідних залишків товарної продукції проводиться в такому порядку. Вихідні залишки товарів на складі визначаються шляхом коригування фактичних залишків готової продукції на останню дату (перед початком складання фінансового плану) складання бухгалтерського балансу (наприклад, на 1 жовтня) з урахуванням можливих змін їх величини до кінця року. Сума залишків продукції на складі в підприємствах з несезонним характером виробництва на початок та кінець запланованого періоду приймається в розмірі нормативу власних обігових активів по готовій продукції на відповідний період.

Залишки відвантажених товарів, строк сплати яких не настав як на початок, так і на кінець запланованого періоду, розраховуються на підставі нормативних строків документообігу, виходячи з середньої тривалості пробігу платіжних документів постачальника до покупця й назад, з урахуванням оформлення їх у банку та величини середньоденного відвантаження товарів.

Розмір залишків товарів відвантажених, але не сплачених у строк покупцями, а також залишків товарів на відповідальному збереженні в покупців на початок запланованого року визначається, виходячи з їх величини за попередні два-три роки.

Усі складові величини обсягу продажу продукції для вирахування виручки оцінюються в таких цінах: залишки на початок запланованого року – в діючих цінах періоду, попереднього запланованому: товарна продукція запланованого періоду і залишки нереалізованої продукції – в цінах планового періоду.

З урахуванням вищевикладеного обсяг виручки від продажу продукції можна розрахувати за формулою [24, 56]:

В = О1 + Т1 – О2,

де В – виручка від продажу продукції в запланованому періоді;

О1 – вартість залишків готової продукції на початок запланованого періоду;

Т1 – товарна продукція запланованого періоду;

О2 – вартість залишків товарної продукції на кінець запланованого року.

Наприклад, вартість залишків готової продукції на початок планового року (вхідні залишки) складає 160,0 тис. грн., вартість залишків готової продукції, що переходять на кінець запланованого року (вихідні залишки) – 140,0 тис. грн., вартість товарного випуску продукції в запланованому році – 66 822,8 тис. грн. Тоді обсяг виручки від продажу продукції в запланованому році буде складати 66 842,8 тис. грн. (160,0 + 66 822,8 – 140,0). Крім виручки від реалізації продукції основного виробництва, розраховується виручка від продажу іншої продукції, робіт і послуг, підсобних і допоміжних господарств, автотранспорту, продажу майна, що вибуває, тощо. Розрахунок ведеться методом прямого рахунку.

2.3. Методи планування виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

На підприємстві виручка від реалізації продукції – це важливий об'єкт планування. На плануванні величини виручки від реалізації базується все фінансове планування підприємства.

Планування виручки від реалізації необхідне для визначення валового доходу, прибутку, а також для складання оперативних, фінансових і касових планів. Правильне планування виручки від реалізації має велике значення для нормальної господарської діяльності підприємства. Якщо план реалізації є економічно обґрунтованим та успішно виконується, то підприємство має в своєму розпорядженні грошові кошти, що є достатніми для господарської діяльності. Несвоєчасне і неповне надходження виручки призводить до фінансових ускладнень та порушує нормальну діяльність підприємства.

Виручка від реалізації кожної номенклатури виробів визначається методом прямого рахунку за формулою [25, 80]:

В = Р Ч Ц,

де В – виручка,

Р – кількість реалізованих виробів (обсяг реалізації),

Ц – ціна реалізації кожного виробу.

Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на підставі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плановому періоді, в тому числі з врахуванням попиту і пропозиції.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, а саме: додаючи залишки виробів на початок періоду і віднімаючи залишки на