При цьому розмір залишків нереалізованої продукції на початок року складається з готової продукції на складі підприємства, товарів відвантажених, товарів, неоплачених покупцями в строк, товарів на відповідальному зберіганні у покупців.

Розмір нереалізованої продукції на кінець планового року визначається, виходячи з нормативних залишків готової продукції на складі підприємства і товарів відвантажених, строк оплати яких не настав, в межах нормативних строків документообігу. В результаті такої методики планування залишки нереалізованої продукції на початок планового року, як правило, завжди перевищують залишки на його кінець, а загальний плановий розмір реалізації перевищує плановий випуск товарної продукції. Однак на практиці в залишках нереалізованої продукції на кінець звітного року постійно містяться товари, не оплачені покупцями в строк, які знаходяться на відповідальному зберіганні по причинах, що не залежать від підприємства-постачальника. Це негативно впливає на виконання плану реалізації продукції. Тому доцільно до діючої методики визначення планового обсягу реалізованої продукції внести зміни. На кінець планового року залишки нереалізованої продукції слід визначати у наступному складі: готова продукція на складі підприємства; товари відвантажені, строк оплати яких не настав; товари, не сплачені покупцями в строк; товари, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупців. В сезонних галузях промисловості необхідно враховувати також планові понаднормативні запаси готової продукції на кінець року, що зазвичай покриваються короткостроковими кредитами.

Розрахунок обсягу реалізації та виручки методом прямого рахунку наведено в таблиці 2.1.

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту використовують укрупнений метод. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього залишки виробів на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю (табл. 2.2).

Таблиця 2.

Розрахунок виручки від реалізації продукції [25, 82]

Номенклатура | Кількість продукції, шт. | Повна собівар-тість, тис. грн. | Вартість у вільних відпускних цінах, тис. грн. | у тому числі | Вартість без акцизного збору і ПДВ, тис. грн. | Прибуток (+) або збиток (-), тис. грн.

акцизний збір, тис. грн. | податок на додану вартість, тис. грн.

Основна продукція (товарний випуск) | | | | | | |

А | 72 | 576 | 760,3 | - | 126,7 | 633,6 | +57,6

Б | 12 | 180 | 225,2 | - | 37,5 | 187,7 | +7,7

В | 24 | 288 | 362,9 | - | 60,5 | 302,4 | +14,4

Г | 48 | 480 | 938,9 | - | 156,4 | 50S,8 | +28,8

Всього основної продукції | | 1524 | 2287,3 | 273,6 | 381,2 | 1632,5 | +108,5

Всього реалізації основних видів продукції з врахува-н-ням зміни її залишків | | 1614 | 2575,3 | 273,6 | 585,2 | 1716,5 | +102

Інші види продукції | | 252 | | | | 324,0 | +72

Загальний обсяг реалізації | | 1866 | | | | 2040,5 | +174,5

Таблиця 2.

Укрупнений метод розрахунку виручки від реалізації продукції [25, 83]

Показники | Собівартість товарної продукції, тис. грн. | Вартість реалізації продукції за вільними цінами, тис. грн. | в тому числі | Вартість реалізації продукції без акцизного збору і ПДВ, тис. грн. | Прибуток (+) або збиток (-), тис. грн.

акцизний збір, тис. грн. | ПДВ, тис. грн.

Залишок готової продукції на початок планового періоду | 48 | 72,8 | - | 10,4 | 62,4 | +14,4

Товарний випуск продукції в плановому періоді | 264 | 400,4 | - | 57,2 | 343,2 | +79,2

Залишок готової продукції на кінець планового періоду | 60 | 910,0 | - | 13,0 | 78,0 | +18,0

ВСЬОГО | 252 | 564,2 | - | 80,6 | 327,6 | +75,6

2.4. Формування валового доходу

Валовий дохід має велике значення як елемент національного доходу країни – основного джерела формування фінансових ресурсів держави. Будучи кінцевим результатом роботи підприємства, валовий дохід займає одне з важливих місць в системі показників, що використовуються для оцінки економічної ефективності їх роботи поруч з фондовіддачею, собівартістю та рентабельністю. Велике народногосподарське значення валового доходу в економіці країни і разом з тим недостатнє висвітлення в учбовій та економічній літературі його сутності, ролі у формуванні фінансових ресурсів зумовлюють необхідність детального розгляду цієї економічної категорії.

Перш за все необхідно дати визначення валового доходу. Необхідність цього викликана тим, що визначення, які формулюються в сучасній економічній літературі, не розкривають його економічної сутності, а зводяться до поняття розрахункової категорії у вигляді різниці між виручкою та матеріальними затратами на виробництво, що включає заробітну плату і чистий дохід. Однак навіть таке трактування відтвореної працею вартості як сукупності заробітної плати і чистого доходу не завжди відповідає дійсній величині валового доходу, отриманого на конкретному підприємстві. В цьому легко впевнитися на прикладі збиткового підприємства, у якого валовий дохід не тільки не містить чистого доходу, а навіть не забезпечує формування фонду оплати праці в розмірах, достатніх для виплати заробітної плати своєму персоналу.

Твердження, що валовий доход включає в себе заробітну плату і чистий доход, не завжди є правомірними. По-перше, не можна змішувати два різних поняття: заробітна плата і фонд оплати