оскаржити конституційність закону чи іншого акту) можуть тільки Президент України, не менш ніж 45 депутатів Верховної Ради, Верховний Суд, Верховна Рада Республіки Крим і Уповноважений з прав людини, тобто повноваження суду не відповідають критерію доступности. Громадяни ж можуть представляти в суд тільки звертання – прохання витлумачити Конституцію чи Закон України (ст. 43 Закону), у цьому випадку Конституційний Суд не може визнати Закон неконституційним. Крім того, Конституційний Суд не може вирішити справу, бо, власне кажучи, – це прерогатива судів загальної юрисдикції, отже, його повноваження не відповідають критерію ефективности національних засобів захисту права.
--------------------------------------------------------------------------------
[1] Новицкий М. Что такое права человека. Справочник для правозащитных организаций. – Варшава: Изд-во Хельсинкской федерации прав человека, 1997. – С. 17.
[2] English К., Stapleton А. A Practical Guide to Monitoring Human Rights. – HR Centre, University of Essex, 1995. – Р. 4.
[3] М. Новицкий. Указ. соч. – С. 21.
[4] Там само.
[5] Бирюков П.Н. Международное право. Учебное пособие. – М.: Юрист, 1998, с.12.
[6] Докладніше про це: Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. – М.: Спрак, 1997, с. 240-246.
[7] D’Amato. International Law: Process and Prospects. – N.Y.: West Publ. Comp, 1987. p.142.
[8] Maxime T. The Right to Individual Complaint to the United Nation for Violations of Human Rights // International Human Rights Law. Theory and Practice. – Montreal: The Canadian HR Foundation, 1992. – Р.403.
[9] Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі, 2000, №1. – С. 178
[10] Права человека. Учебник для вузов. /Под ред. Е.А. Лукашева/ – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998, с. 305.
[11] Таку думку підтверджує Визначення Европейського суду прав людини у справі Кучеренко проти України. (Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі, 2000, №1. – С. 176-179).
[12] Марцеляк О.В. Статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. – Харків: 1998. – С. 9.