Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів визначається:

залучений капітал (підсумок ІІ розділу пасиву балансу) / власний капітал (підсумок розділу І пасиву).

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів визначається:

довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку + довгострокові позики) / довгострокові зобов'язання + власний капітал (підсумок І розділу пасиву + довгострокові кредити + довгострокові позики). Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що підприємство чим далі, тим більше залежить від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт структури залученого капіталу визначається:

довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку + довгострокові позики) / залучений капітал (підсумок ІІІ розділу пасиву балансу).

За допомогою аналізів цих коефіцієнтів за ряд років поданих у вигляді таблиці можна виявити сильні і слабі позиції підприємства.

Таблиця 2.8.

Оцінка фінансової стабільності СТОВ “Лука”

Показники | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | ±2005р. до 2001р.

1. | Коефіцієнт. концентрації власного капіталу | 0,918 | 0,845 | 0,288 | 0,289 | -0,629

2. | Коефіцієнт фінансової залежності | 0,089 | 0,183 | 3,472 | 3,460 | 2,371

3. | Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 0,341 | 0,309 | 1,010 | 1,197 | 0,856

4. | Коефіцієнт структури довгостроков. вкладень | 0 | 0 | 0,902 | 986 | 0,986

5. | Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів | 0,089 | 0,183 | 0,252 | 0,227 | 0,138

6. | Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів | 0 | 0 | 0,689 | 0,691 | 0,691

7. | Коефіцієнт структури залученого капіталу | 0 | 0 | 8,795 | 9,847 | 9,847

Із таблиці видно: за період в декілька років частина власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у підприємство значно знизилась з 91.8% до 28.9%, що є негативною тенденцією так як частина власного капіталу повинна бути достатньо високою ( 60%).

У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотнім коефіцієнту концентрації власного капіталу і звичайно відбувся його зріст, тобто збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. В базовому періоді коефіцієнт наближався до одиниці, тобто власники майже повністю фінансували своє підприємство.

Проте таку тенденцію в звітному періоді можна трактувати як ріст довіри кредиторів до господарства, що охоче кредитують його для збільшення господарського обороту (так як валюта балансу в звітному періоді зросла з 4092 до 4376 тис.грн).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що в базовому році 34.1% власного капіталу була фінансовано в поточну діяльність. В звітному році кошти фінансовані в оборотні кошти перевищили власний капітал на 19.7%.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості і означає, що частка залучених коштів за аналізований період зросла і склала 22.7коп на 1грн власних коштів. Підсилилась залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто дещо знизилась фінансова стійкість господарства.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів характеризує структуру капіталу. Так в 1998році в господарстві взагалі не було довгострокових зобов'язань. В звітному періоді цій показник становив 0.691, що є дещо негативною тенденцією.

В структурі залученого капіталу поточні зобов'язання набагато менші за довгострокові позики. Коефіцієнт структури залученого капіталу в звітному періоді склав 9.847, проти нульового рівня 1998року, так як у підприємства не було довгострокових зобов'язань.

Отже, СТОВ “Лука” за період, що аналізується трансформувалося із фінансового незалежного підприємства в дещо залежне від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Проте показники фінансової стійкості свідчать про те, що у підприємства нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокові зобов'язання є у виправданих розмірах.

Розділ ІІІ. Організація фінансування та шляхи підвищення економічної ефективності використання оборотних засобів

Склад і структура оборотних засобів у СТОВ “Лука”

Оборотні засоби (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання та отримання прибутку.

До оборотних виробничих фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

До фонду обігу належать: залишки готової продукції на складі господарства, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені у короткострокові цінні папери.

Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.

Для аналізу складу, структури і динаміки оборотних коштів порівнюють дані балансу на кінець звітного періоду з базовим періодом (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів вцілому, а після цього – в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

Причини збільшення оборотних коштів:

а) прибуток (після сплати податку);

б) амортизаційні відрахування;

в) приріст власних засобів;

г) збільшення заборгованості по кредитах і позиках;

д) збільшення зобов'язань по кредиторській заборгованості та ін.

Причини зменшення оборотних коштів:

а) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

б) капітальна вкладення;

в) довгострокові фінансові вкладення;

г) зменшення кредиторської заборгованості.

Зміна