В Україні склалася парадоксальна ситуація: що більше в обороті підприємства товарів і грошей підприємства – постачальники, то більше це його влаштовує. Однак таке “перекачування” капіталу (хоча й тимчасове) в кінцевому підсумку утворює ланцюг неплатежів, погіршує фінансовий стан підприємства, уповільнює обертання оборотних коштів у народному господарстві в цілому.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства. Сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними засобами.

Методологія дослідження та основні показники

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф.1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1 та рядка 300.

тобто із суми І розділу пасиву “Джерела власних та прирівняних до них коштів (ряд 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу “Основні засоби та інші позаоборотні активи (ряд 070, графа 4) та позикові кошти (ряд 300).

відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (ПБО2) “Баланс”. Що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31. 03. 99 р. № 87 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21. 06.99р. №391/3684, наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку “розділу І пасиву балансу Ф.1” . “Власний капітал” (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу (808).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу “Власний капітал”(рядок 380) та суми рядка 430 “Забезпечення наступних витрат і платежів” вираховується сума показників розділу І активу “Необоротні активи” (рядок 080).

порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів

Означає перевищення нормативу оборотних засобів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства інших підприємств, у результаті зміну умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно, (як, наприклад, несвоєчасно фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути:

погана робота маркетингової служби;

невиконання планів прибутку;

слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх не цільове використання;

несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємстві у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути в наслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно – матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку не цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягів виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва)перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом – явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в.). цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

,

де - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

- вартість майна підприємства, грн..

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від тиску виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано щоб вона забезпечувала ритмічного безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві:

,

де - термін обертання оборотних коштів, днів;

- середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

- тривалість періоду, за який обчислюється обертання днів;

- обсяг реалізованої продукції.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична. Виглядатиме так:

, (1)

де ,, ... - сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

- сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

, (2)

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності , але розрахунок, проведений за формулою (2), статистика вважає точнішим.

Тривалість обертання коштів – це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення – обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період - і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим,