,

де - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- грошові кошти, грн.;

- короткострокові вкладення, грн.;

- сума короткострокових зобов’язань, грн..

Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість.

Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 – 0,35 . за значення меншого ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним.

Отже, фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку.

Розділ ІІ Природно – економічна характеристика господарства та організація його фінансової роботи

Природно – економічні умови господарювання та організаційна структура господарства

СТОВ “Лука” розташоване в південно – східній частині Таращанського району, в с. Лука, на віддалі 18 км від районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою. Господарство віддалене від обласного центру на 160км.

В СТОВ “Лука” функціонує молочно – товарна та свино – товарна ферми, тракторна та рільнича бригади, ремонтна майстерня, пилорама, ДКУ. Землекористування господарства являє собою один досить компактний масив. В господарстві на 1.01 2002року склалася така структура земельних угідь:

Всього сільськогосподарських угідь 2051га

в тому числі: рілля 1549,2га

сінокоси 25,0га

пасовища - -

Отже, коефіцієнт освоєння землі під сільськогосподарське виробництво становить 0,96; коефіцієнт розореності сільгоспугідь становить 0,75, що є досить високими показниками.

За внутрігосподарським землевпорядкуванням на орних землях виділено польову, ґрунтозахисну сівозміни.

Рельєф території, на якій розташоване господарство, переважно рівнинний. Сільськогосподарське підприємство знаходиться в лісовій зоні. Клімат цієї зони помірно – континентальний літо тепле, зима помірно холодна. Середньорічна температура +70С. Землі господарства розташовані у зоні достатнього зволоження, середньорічна кількість опадів досягає 500 – 550мм.

Сніговий покрив нестійкий. Вегетаційний період для сільськогосподарських культур сягає 190 – 200 днів. Сума активних температур дорівнює 2500 – 29000С за рік.

В господарстві перевантажують чорноземи і дерново – підзолисті ґрунти. Весняно – польові роботи в господарстві починаються у кінці березня. Якість земляних угідь, їх структура, а також грунтовокліматичні умови сприяють успішному розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Підвищенню урожайності також сприяє значна кількість опадів, достатня частина яких припадає на період вегетації сільськогосподарських культур.

До господарства веде асфальтна дорога від траси Київ – Кіровоград.

Внутрішньогосподарські дороги частково асфальтовані. СТОВ “Лука” зв'язане з навколишніми селами Таращанського та Богуславського району мережею доріг та трасою.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Лука” створено на засадах угоди між учасниками товариства: Винниченко Віктор Андрійович, Школьний Микола Олександрович, Приступа Володимир Михайлович. Воно створене в процесі реорганізації шляхом перетворення СП “Лучанське” і його правонаступником.

Управління підприємством здійснюється Зборами Учасників і Директором Товариства. На загальних Зборах учасників вони мають кількість голосів пропорційно їх часток у Статутному фонді (34%, 33% і 33% відповідно). Загальні Збори складаються не рідше двох разів на рік. Виконавчим органом Товариства є Директор Товариства, що обирається строком на 5 років – Винниченко Віктор Андрійович. Директор підзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень; готує балансовий звіт про підсумки діяльності за поточний рік.

Трудові відносини Товариства з своїми працівниками регулюються Законодавством України про працю з урахуванням особливостей, що визначені трудовим договором. Прийом та звільнення працівників, оплата їх праці та інші питання трудових відносин входять до компетенції Директора Товариства.

Згідно Статуту Директор здійснює поточне керівництво господарством та координує діяльність всіх виробничих з допомогою їх керівників: головного бухгалтера, головного економіста, агронома, завідуючого фермою, старшого механіка, бригадирів.

Для сучасної системи ведення господарства характерно поглиблення спеціалізації на основі підвищення концентрації виробництва. Спеціалізація господарства визначає його виробничий напрямок.

Для того щоб визначити виробничий напрямок господарства потрібно спочатку проаналізувати товарної продукції у вигляді таблиці.

Види реалізованої продукції | 2003рік | 2005рік

Зерно | 157,5 | 27,9 | 762 | 70,8

Цукрові буряки | 215,4 | 38,1 | 45 | 4,2

Овочі | 0,1 | 0,02 | 8 | 0,7

Інша продукція

рослинництва | 1,6 | 0,3 | 7 | 0,6

Всього по рослинництву | 374,7 | 66,4 | 822 | 76,3

Молоко | 94,4 | 16,7 | 173 | 16,1

ВРХ | 66,9 | 11,8 | 27 | 2,5

Свині | 21 | 3,7 | 39 | 3,6

Інша продукція

тваринництва | 3,7 | 0,7 | 15 | 1,4

Всього по тваринництву | 190 | 33,6 | 254 | 23,6

Разом | 564,7 | 100 | 1076 | 100

Як видно з даних таблиці після реорганізації господарство збільшило виручку від реалізації продукції рослинництва і зменшило частку тваринницької продукції. Крім того по рослинництву збільшилось в декілька разів виробництва зерна і набагато знизилось (з 38% до 4%) вирощування цукрового буряка. Також значно знизилось вирощування і відгодівля ВРХ, з 2003р. по 2005р. частка ВРХ зменшилась від 12% до 2.5%відповідно. Отже, за аналізуємий період господарство змінило свій виробничий напрямок. В 1998р підприємство орієнтувалося на виробництво цукрового буряка, зерна і молока. В 2001р господарство взяло зерново – молочний напрямок виробництва сільськогосподарської продукції.

Щоб розрахувати коефіцієнт спеціалізації господарства , потрібно застосувати наступну формулу:

;

де - питома вага готової продукції;

- порядковий номер;

::

0,45 – рівень спеціалізації середній. Для рівня поглибленої спеціалізації цей показник потрібно підвищити до значення 0,50 – 0,65, що сприятиме росту виходу продукції при високій ефективності