Продажів (п.7:п.6) | -17,4 | 18,2 | 35,6

В звітному році зросла виручка від реалізації продукції на 116,6%, виробництво було прибуткове: чистий прибуток в 2001році склав 272тис.грн. В 1998р сільськогосподарське виробництво в господарстві було збиткове (164тис.грн збитків), тому порівняно з 2001р всі показники економічної ефективності значно зросли. Так, частка валової продукції на 1га с.-г. угідь, 100грн фондів і 1люд-год зросла майже втричі, а на 1 працівника на 274.3%. частка валового доходу, що становив 372тис.грн 2001р на 1люд–год перевищила відповідні показники 1998 року більш ніж на 290%. Так як виробничі витрати знизились на 30%, то частка валової продукції і валового доходу на 1грн виробничих витрат зросла на 205% і 336% відповідно.

В звітному році чистий прибуток на 1га с.-г. угідь був у розмірі 170грн, на 100 грн. фондів – 5.11грн, на 1грн витрат–0.15грн., на 1люд.-год.-1.49грн., на 1працівника – 2062грн.

Всі ці показники свідчать про різне підвищення економічної ефективності використання ресурсів господарства в звітному році, незважаючи на те, що всі ресурси підприємства після реорганізації зменшилась, або залишилась на незмінному рівні (оборотні фонди).

Отже, господарство за аналізуємий період стало отримувати значні прибутки зменшивши при цьому свій ресурсний капітал, що свідчить про більш раціональне і повне використання своїх ресурсів, яке призвело до росту економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та рентабельності господарства.

Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупність виробничо – господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово – господарської діяльності. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводить до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

дослідження рентабельності і фінансової стійкості підприємства;

дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

балансу (форма №1);

звіту про фінансові результати (форма №2);

звіту про рух грошових коштів (форма №3);

звіту про власний капітал (форма №4);

дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту (бухгалтерська та статистична звітність) та закриту (комерційна таємниця).

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну порівняну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО передбачає наявність у ній даних про:

підприємство;

відповідні, статистичні за звітний попередній час;

облікову політику підприємства та її зміни;

аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

припинення окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

іншу інформацію.

Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування.

Аналіз складу майна і джерел його утворення

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел.

Перший етап – загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин. Порівнюючи питому вагу окремих складових майна, можна зробити висновки щодо змін його структури.

За даним балансу (форма 1) визначається усього майна вартість (підсумок активу балансу (валюта балансу) і сума джерел утворення його майна (підсумок пасиву балансу) на певну звітну дату.

В таблиці 2.5 подана загальна оцінка майна СТОВ “Лука” на 2001рік.

Аналіз структури майна підприємства може проводитися і при іншому згрупуванні майна.

Таблиця 2.5.

Загальна оцінка стану майна підприємства, тис. грн..

Показник | на 1.01. 2003р. | на 1.01. 2005р. | Модифікації за звіт. період.

Усього майна, в т.ч. | 4 431 | 4 376 | -55

1. | Основні кошти і позаоборот. активи | 3141 | 2864 | -277

в % до майна | 70,8 | 65,4 | -5,5

2. | Оборотні кошти | 1290 | 1512 | 222

в % до майна | 29,1 | 34,6 | 5,5

з них:

2.1 | Матеріальні оборотні кошти | 984 | 1109 | 125

в % до оборотних коштів | 76,3 | 73,3 | -3,0

2.2 | Грошові кошти і цінні короткострокові папери | 306 | 403 | 97

в % до оборотних коштів | 23,7 | 26,7 | 3,0

За звітний період вартість усього майна зменшилась, зокрема, зменшилась вартість необхідних коштів. Вартість оборотних активів зросла, так само як, і зросла їх частина у загальній структурі активів підприємства (на5.5%).

Виробничі запаси зросли на 125тис.грн. Нині ця структура модифікація майна може розглядатися як явище, що, з одного боку, згубно позначається на фінансовому стані підприємства, оскільки заморожуються кошти, які могли б бути задіяними в обороті, але з іншого боку (при дефіциті сировини і високих темпах зростання цін). Створення запасів є доцільними. Крім того у загальній структурі оборотних активів частка виробничих запасів зменшилась на 3%.

Так як у грошових коштах зросла дебіторська