У процесі обґрунтовування видів, форм та ступеня реструкту-ризації необхідно насамперед глибоко проаналізувати техніко-економічну й фінансову ситуацію. Перше питання, на яке необхід- но знайти відповідь, — це визначити (встановити) вид продукції, що його вироблятиме підприємство після реструктуризації для відновлення свого потенціалу та нормального функціонування. Цьо-му передує аналіз усіх напрямів діяльності підприємства за кри-терієм конкурентоспроможності продукції (ціна, якість), ринкової частки, структури витрат і прибутковості. Передовсім аналізують такі альтернативи:*

якщо прибутковість виробництва певної продукції не можна відновити з причин її низької якості, застарілої технології, високої собівартості, низького рівня використання виробничої потужності, яка унеможливлює економію на масштабах тощо, то виробництво треба припинити;*

для ресурсів, які вивільняються (виробничі потужності, «ноу-хау», управлінський і трудовий потенціал), визначаються нові пер-спективні види продукції, виробництво котрих забезпечить необ-хідну рентабельність вкладеного капіталу з урахуванням вартості реструктуризації;*

якщо виробництво не може бути відновлене навіть із реструк-туризованими технічними умовами і перепрофільованим персона-лом, тоді підприємство підлягає закриттю, неекономічне й заста-ріле обладнання та наявні активи треба продати, а виробничі площі здати в оренду.

Будь-яку стратегію реструктуризації треба підсилювати захода-ми за трьома основними напрямками:*

зменшення витрат і підвищення ефективності виробництва та продуктивності праці, зниження енергоємності виробництва, по-силення контролю за якістю продукції;*

модернізація або заміна обладнання; здебільшого модерніза-ція є вигіднішою і за критерієм витрат і з погляду стратегії розвит-ку підприємства;*

запровадження нової технології, доцільність якої має бути ре-тельно обґрунтована.

19.2. ПРАКТИКА ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ)

Порядок, концепція та варіанти реструктуризації. Проведення заходів із реструктуризації для кожного суб'єкта господарювання потребує індивідуальних способів розв'язання завдань щодо ви-ходу з кризового стану.

Реструктуризація підприємств (організацій) здійснюється після занесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та орга-нізацій і проведення поглибленого аналізу фінансово-господарсь-кої діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо способів оздоровлення та пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.

Порядок реструктуризації підприємства (організації) показано на рис. 18.2.

1

2

3

4

5

6

7

8

Рис. 18.2. Порядок реструктуризації підприємства.

Концепцію розвитку підприємства розробляють залежно від умов його господарської діяльності за такими проблемами: орга-нізаційні, виробничі, інвестиційні, економічні, зовнішньоекономі-чної діяльності, управління персоналом, соціальні та екологічні.

Розробка концепції має грунтуватися на чітко визначеній і сфор-мульованій меті реструктуризації підприємства і включати такі питання:*

аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарсь-ку діяльність підприємства;*

вибір варіанта (виду) реструктуризації підприємства;*

обгрунтування стратегічного розвитку підприємства;*

оцінка можливості подолання труднощів у період реструкту-ризації;*

розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства полягає у виборі саме того з кількох поданих варіантів, який повністю відпо-відатиме вимогам і пріоритетам розвитку підприємства, високій технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції.

Основні варіанти проведення реструктуризації підприємств показано на рис. 18.3.

Рис. 18.3. Можливі варіанти проведення реструктуризації суб’єкта господарювання.

Отже, концепція розвитку підприємств дає відповідь на питан-ня про те, як саме буде проведено реструктуризацію: об'єднання, злиття, розподіл, виділення зі складу об'єднання, реорганізація тощо.

Форми та методи реорганізації структурних підрозділів у складі підприємства визначаються на підставі аналізу умов їхнього функ-ціонування.

Вибираючи форми та методи реорганізації, особливу увагу не-обхідно звертати на збереження підрозділів, які беруть участь у забезпеченні найважливіших державних потреб або соціально-еко-номічних потреб регіону.

Вибір варіанта реструктуризації здійснюється на підставі кри-терію оцінки реальних ринкових можливостей структурних під-розділів підприємства, а саме:

а) ступінь освоєння нових ринків, що відображає, наскільки швидко підрозділ може змінити структуру збуту продукції та по-долати бар'єри вступу до нових ринків.

Проте треба враховувати, що олігопольні ринки та ринки з ви-соким ступенем вкладення капіталу в продукцію освоюються дуже повільно;

б) рівень специфічних виробничих знань і технологій, що характеризує рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу, який має відмовитись від усього асортименту продукції, що виготовлялася раніше.

Специфічні виробничі знання й технології включають науково-технічні знання як у так званому чистому вигляді (технології «ноу-хау», патенти), так і у вигляді специфічних систематизованих знань, набутих у процесі роботи на даному виробництві (загальний рівень технічної освіти робітників, інноваційні процеси). Що вищим є рівень знань, які можуть бути передані, то легше підрозділ освою-ватиме нові технології та види продукції.

За цими критеріями підрозділи відносять до однієї з категорій підприємств, що реорганізуються або ліквідуються (табл. 19.1). Проект плану реструктуризації має визначити:*

економічне обґрунтування її проведення;*

пропозиції щодо форм і методів реструктуризації;*

способи розв'язання фінансових, соціальних та інших проблем, пов'язаних із реструктуризацією;

Таблиця 18.1

ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА КАТЕГОРІЙНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО РЕОРГАНІЗУЮТЬСЯ АБО ЛІКВІДУЮТЬСЯ

Категорія

підприємства | Характеристика , умови та критерії оцінки підприємств

1 | Підприємство, яке легко реорганізується

Підрозділ швидко входить на нові ринки (легко збуває свою продукцію). Частка специфічних виробничих

знань мала. Ці умови полегшують реорганізацію, і підрозділ можна швидко перетворити на самостійне

підприємство

2 | Підприємства, які потенційно піддаються реорганізації

Підрозділ з великою можливістю освоєння нових ринків, але рівень специфічних виробничих знань і техно-

логій, для самостійного існування досить значний, що утруднює зміну асортименту продукції та відповідно

виробничого процесу

3 | Підприємство, яке важко піддається реорганізації

Підрозділ, для якого освоєння нових ринків є важким, але котрий має високий рівень специфічних виробни-

чих знань і технологїй, що без них неможлива структура кооперації та збуту в межах об’єднання

4 | Підприємство, яке підлягає ліквідації

Підрозділ з малою можливістю освоєння ринків і малим рівнем спвцифічних виробничих знань*

витрати на проведення реструктуризації та джерела їхнього фінансування;*

конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту. За проведення реструктуризації способом реорганізації держав-ного підприємства та перетворення його структурних підрозділі! (одиниць) на самостійні суб'єкти господарювання необхідно по-передньо визначити умови