Реферат

На тему:

«Оцінювання зовнішнього середовища підприємства»

План.

1.Зовнішнє середовище фірми і його характеристика.

2.Методологія аналізу зовнішнього оточення фірми.

3.Позиції зовнішнього аналізу.

4.Стратигічне позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі.

5.Методика оцінки зовнішнього середовища.

1.Зовнішнє оточення фірми і його характеристика.

При розробці стратегії фірми, у першу чергу, необхідно врахувати і оцінити її зовнішнє оточення та провести її стратегічне позиціонування в цьому оточенні. Це пов'язано з тим, що розгляд основних характеристик стратегії, її проблематики та особливостей базується на економічній категорії "середовище функціонування підприємницької організації" як відкритої матеріально-речової системи. А суть призначення ефективної стратегії полягає в такій організації діяльності підприємства, за якої напрямок його розвитку найбільшою мірою відповідає тенденціям змін в оточенні підприємства. Таким чином при прийнятті стратегічних рішень, тобто при розробці стратегії, аналіз структурних складових оточення підприємницької організації є найважливішим етапом. При цьому це й найбільш складний та трудомісткий етап процесу вироблення стратегії підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища фірми передбачає структуризацію зовнішнього середовища та наступне дослідження факторів виділених компонент. Слід зауважити, що проблема структуризації середовища підприємства не є проблемою, що виникла сама по собі, вона скоріше має підпорядкований характер. Необхідність структуризації середовища виникає з необхідності класифікації сил впливу та необхідності кількісної або якісної оцінки цих сил. Оцінка сил проводиться для виявлення можливості їх впливу на організацію (підприємство) і навпаки з метою оцінки стратегічних зон господарювання (СЗГ) підприємства і вибору для них оптимальних стратегій.

При чому, на відміну від концепцій західних теоретиків, у вітчизняних економістів домінуючим є підхід до структуризації середовища, який базується на можливості вивчення окремих складових середовища, а середовище підприємства розглядається переважно з позицій можливості проведення аналізу факторів його впливу на підприємство і може бути структуроване на макро-середовище, безпосереднє оточення і внутрішнє середовище.

Аналіз макрооточення (див. рис.1) охоплює вивчення впливу на фірму таких груп компонент, як: стан економіки; правовий господарський режим; політичні процеси: природне середовище та ресурси; соціальні та культурні фактори; науково-гехнологічний процес; інфраструктура; профспілки; міжнародні фактори; державні органи управління; податкова система; політика державного регулювання економіки; національні фактори; регіональні фактори; освітні фактори тощо.

зовнішнє середовище

макрооточення

1) стан економіки

2) правове регулювання

3) політичні процеси

4) природне середовище і ресурси

5) соціальні і культурні фактори (складові суспільства) 6)НТП

7) інфраструктура

8) профспілки

9) політичні фактори

10) міжнародні фактори

11) державні органи управління

12) податкова система

13) політика регулювання

14) національні фактори

15) освітні фактори

16) регіональні фактори

безпосереднє оточення

17)споживач;

18) покупець

19) постачальники матеріальних ресурсів, технологій, техніки, персоналу, фінансів тощо

20) конкуренти

21)бар"єри входження в бізнес

Рис. 1. Зовнішнє середовище фірми

Макрооточення - це фактично сукупність факторів, які прямо не пов'язані з підприємством, але опосередковано впливають на формування його бізнесу та довгострокової прибутковості (через створення певної загальної атмосфери ведення бізнесу). Усвою чергу, саме підприємство на ці фактори не.може впливати взагалі або має незначний вплив.

Безпосереднє (чимікро-) оточення (див. рис.1) доцільно аналізувати за такими основними груповими компонентами (групами факторів): покупець (покупці, клієнти); споживачі; постачальники матеріальних ресурсів, технологій, техніки, кадрів, фінансів тощо; конкуренти (функціонуючі і нові, потенційні); бар'єри входження в бізнес.

Безпосереднє середовище (деколи його ще називають проміжним, мікросередовищем тощо) - це фактично галузі бізнесу та ринки (продуктів та ресурсів), а ще точніше -сукупність факторів і учасників галузей бізнесу та ринків, що безпосередньо контактують з підприємством, впливають на нього та прямо формують його довгострокову прибутковість і на які саме підприємство може впливати через встановлення ефективних зв'язків і стратегій.

Найбільш змістовним дослідженням щодо характеристики основних груп елемеї ітів безпосереднього середовища підприємства відрізняються прихильники моделі "галузевоїструктури". Вони ототожнюють зовнішнє безпосереднє середовище з галуззю або галузями, в яких функціонує підприємство. Методологічну базу для аналізу галузевої структури вперше запропонував М. Портер. Згідно з моделлю "галузевоїструктури" галузеве (безпосереднє) середовище складається з низки "конкурентних сил", які мають двоїстий характер впливу: нові можливі (потенційні) конкуренти, які входять в галузь; загрози з боку товарів-субститутів; компанії-конкуренти, які вже надійно закріпили свої позиції в галузі; дії продавців (постачальників); дії споживачів (клієнтів, покупців). З одного боку, ці конкурентні сили загрожують виживанню підприємства, з іншого - створюють передумови для підвищення ефективності його діяльності. Отже, позитивний або негативний вплив конкурентних сил на підприємство визначається діями конкурентних факторів, до яких М.Портер відносить покупців (клієнтів, споживачів), постачальників, товари-замінники, підприємства, що потенційно можуть увійти в галузь, прямі (функціонуючі) конкуренти та їх групи.

Так, можливість появи інших підприємств у галузі спричиняє появу своєрідних бар'єрів, вплив яких проявляється у разі необхідності виходу або входу в галузь: економія на масштабах виробництва, досвід (потребує значних інвестицій від нових конкурентів); диференціація продукції (унікальність, визнана торгова марка); потреби в капіталі (досить великі початкові вкладення); витрати конверсії, переорієнтація підприємства на випуск нової продукції; недостатня кількість каналів розподілу продукції для нових підприємств-конкурентів.

Розробку ж чіткої політики щодо подолання усіх цих бар'єрів, а також подолання причин (або бар'єрів), які лежать в основі інших сил, що впливають на конкуренцію в галузі, відповідно до цілей підприємства, власне, і передбачає стратегія (конкурентоспроможності) підприємства. На думку М. Портера, підприємство повинно визначати можливості і загрози оточення та свої сильні та слабкі сторони, а відтак і стратегію поведінки, аналізуючи сили (групові фактори), які впливають на конкуренцію в галузі, де воно функціонує, і причини (конкретні фактори), що лежать в їх основі.

Для повноти характеристики безпосереднього оточення відмітимо конкретні фактори впливу на конкуренцію в галузі також й з боку інших "сил", які слід

аналізувати при оцінці галузі. З боку функціонуючих конкурентів це: