– Паризька конвенція), Договору про закони з товарних знаків від 27 жовтня 1994 р., Спільних рекомендацій Асамблеї Паризького Союзу та Генеральної Асамблеї ВОІВ про положення стосовно охорони загальновідомих знаків, прийнятих у вересні 1999 р (далі – Спільні рекомендації ВОІВ). Але згодом ситуація змінилася. У зв’язку з імплементацією Україною Угоди про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС) від 15 квітня 1994 р. (далі – Угода ТРІПС) у травні 2003 р Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII (далі – Закон) було доповнено ст. 25 “Охорона прав на добре відомий знак”.
Висновки
Використання товарних знаків за умов конкуренції дозволяє підприємцям певним чином виділити свої товари з маси аналогічних, протиставити їх товарам конкурента, щоб полегшити покупцеві вибір товару (послуги) і тим самим прискорити й розширити їх збут.
Товарний знак — це знак обслуговування, тобто зареєстроване в установленому порядку оригінальне оформлене художнє зображен-ня, яке використовується для виокремлювання товарів та послуг фі-рми та для реклами. Синоніми товарного знака — фірмовий знак, марка, фірмова марка, емблема. У США налічується понад 300 тис. торгових марок. Законом визначено правові вимоги до товарного знака. До них належить також вимога рекламоспроможності, тобто товарний знак має привертати увагу споживача до відповідних фірм, їхніх товарів і послуг.
Рекламоспроможність, згідно із законом, характеризується сукупністю таких ознак: новизна ідеї, естетичність, лаконічність, здатність до адаптації, зручність вимовляння, технологічність, асоціативність.
У країнах континентальної системи права охорона товарним знакам надається на підставі їх реєстрації, а в деяких країнах англо-американської системи права ця охорона може надаватися на основі принципу першого використання товарного знака в господарському обороті. Однак у випадку визнання знака добре відомим на території певної держави він може отримати правову охорону, незважаючи на відсутність реєстрації чи на невикористання знака в цій державі.
Товарні знаки підлягають правовій охороні на основі принципу територіальності, тобто виключно в межах кордонів держави, де було зареєстровано чи використано товарний знак. У випадку визнання товарного знака добре відомим у державі, де його не зареєстровано і де він раніше не використовувався, такий знак все одно отримує правову охорону в межах цієї держави. Разом з тим він може охоронятись і на території інших держав.
По-третє, за загальним правилом правова охорона надається знакам тільки щодо конкретних товарів і послуг відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послу, якої дотримується більшість держав при реєстрації товарних знаків.
Список використаної літератури
Товарні знаки і право / За ред. Ковалевського Р.В. – К., 2001.
Словник-довідник з інтелектуальної власності. – Харків, 2002.
Фейгельсон В. М. Интеллектуальная собственность и внешнеэкономическая деятельность. - М.: ВНИИПИ, 1997. - 114 с.