Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій зі всіма приладами і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, які мають для їх обслуговування спільні прилади, приладдя, керування та єдиний фундамент, у результаті чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу лише у складі комплексу, а не самостійно.

Основні засоби поділяють на виробничі фонди та основні фонди невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди - це частина основних фондів, яка бери участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і вартість якої переноситься на новостворений продукт частинами в міру зносу.

Оскільки елементи основних фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва, неабияке значення має їх поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, транспортні засоби. Будівлі, споруди, інвентар, які забезпечують нормальне функціонування активних елементів основних виробничих фондів, належать до пасивної їх частини.

Поряд з виробничими існують невиробничі основні фонди – житлові будинки, дитячі і спортивні комплекси, їдальні, кафе, медпункти, заклади побутового обслуговування та інші об'єкти культурно-побутового призначення, які перебувають на балансі підприємств. На відміну від виробничих фондів вони не беруть участі в процесі виробництва.

Основні виробничі фонди - матеріально-технічна база виробництва. Від їх обсягу і продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, вони дорівнюють приблизно 95-98% загальної вартості основних фондів підприємства.

Показники використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

В умовах переходу до ринкових відносин особливо важливого значення набуває підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів. Для визначення ефективності їх застосовують систему вартісних та натуральних показників. Визначають наступні групи показників:

Показник рівня відтворення та руху основних фондів;

Показники структури основних фондів;

Показники технічного стану основних фондів;

Показники ефективності використання в цілому і окремих основних фондів.

Система показників, яка може всебічно характеризувати стан та ефективність основних фондів зображена на рис. 3.1.

Необхідність відокремлення у самостійні групи показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання знарядь праці, що застосовуються у виробництві. До таких показників відносяться:

коефіцієнт оновлення, який визначається відношенням вартості введених основних фондів (Фн) до їх вартості на кінець року (Фкр):

(3.1)

коефіцієнт вибуття характеризує відношення вартості вибулих основних фондів (Фв) до їх вартості на початок року (Фпр):

(3.2)

коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів – відношення фактичного коефіцієнта вибуття до оптимального (Копт):

(3.3)

Важливим показником основних фондів є характеристика їх структури. Вирізняють: видову структуру основних фондів – співвідношення вартості окремих груп, виражене у відсотках в дальній вартості; вікову – співвідношення різних вікових груп основних фондів; технологічну –співвідношення вартості або кількості різних технологічних груп; виробничих площ – співвідношення виробничих площ на підприємстві.

Технічний стан устаткування характеризують показники:

коефіцієнт зношення (спрацьованості) – відношення вартості зносу основних фондів (Фзн ) до середньорічної вартості устаткування:

(3.4)

коефіцієнт придатності основних фондів – відношення залишкової (Фзал) і початкової (Фпоч) вартостей основних фондів:

(3.5)

фондоозброєність характеризує оснащеність праці основними фондами

(3.6)

де Чсс – середньоспискова чисельність працівників у найбільшу зміну.

Загальна економічна ефективність використання основних фондів характеризується такими узагальнюючими показниками:

фондовіддача характеризує обсяг випуску продукції (Q) з 1грн. вартості фондів:

(3.7)

фондомісткість характеризує витрати основних фондів, які припадають на одиницю продукції:

(3.8)

де Q - кількість виготовленої продукції;

фондорентабельність - величина, що показує кількість прибутку (Пр), який отримало підприємство на 1 грн. вартості основних фондів:

(3.9)

Показники, що відображають ефективність використання потужностей підприємства, зводяться до наступних:

Коефіцієнт змінності роботи устаткування:

(3.10)

де –загальна кількість відпрацьованих машинозмін за одну добу на підприємстві;

- загальна кількість устаткування.

Коефіцієнт напруженості використання устаткування:

(3.11)

Q - загальна кількість випущеної продукції за розрахунковий період.

Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування:

(3.12)

де Q’ – кількість виготовлених на устаткуванні виробів за одиницю часу;

– паспортна (технологічна) продуктивність даного устаткування, тобто нормативна його потужність.

Коефіцієнт використання виробничої потужності:

(3.13)

де - середньорічна потужність.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування:

(3.14)

де Тр - час роботи устаткування (плановий чи фактичний);

Тк - календарний час;

Тн - номінальний час, який дорівнює календарному за вирахуванням вихідних і святкових днів;

Теф - ефективний час, який дорівнює номінальному часу за вирахуванням планових зупинок на проведення ремонтних і профілактичних робіт.

Розраховуємо показники руху стану та використання основних виробничих фондів підприємства і дані заносимо в таблицю 3.1.

Для того щоб визначити основні виробничі фонди підприємства на початок року використовуємо таку формулу:

Фпр =Qпр п*Ц пр оп

Фпр=3536,77*0,28=990,29 (тис.грн.)

Аналогічно визначаємо основні виробничі фонди нововведенні

Фн= Qн п*Цп оп

Фн=530,52*0,295= 156,50 (тис.грн.)

Основні виробничі фонди виведені розраховуємо так:

Фвив= Фвивп* Цп оп

Фвив=353,67*0,295=99,03 (тис.грн.)

Щоб обчислити основні виробничі фонди на кінець року використовують формулу:

Фк.р= Фпр+ Фн- Фвив

Фк.р=990,29+156,5-99,03=1047,76 (тис.грн.)

Основні виробничі фонди середньорічні обчислюємо так:

Фс.р= Фпр+ (Фн*n1/12- Фвив* n2/12)

n1 – кількість повних місяців впродовж яких нововеденні фонди працювали до кінця року. Отже, n1=10, бо потужності введенніту березні.

n2 – кількість повних місяців до кінця року впроовж яких