регулярними і здійснюються на єдиній методичній основі. Кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі (Мп) і яку слід закупити, обчислюєть-ся за формулою
де Мв — витрати матеріалів за розрахунковий період; М з.п. , М з к — перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.
Матеріали витрачаються (Мв) на такі потреби: основне вироб-ництво, виготовлення технологічного оснащення, ремонтно-експ-луатаційні роботи, заходи з підвищення технічного рівня вироб-ництва, капітальне будівництво власними силами. Витрати мате-ріалів обчислюються множенням обсягу продукції (робіт) на нор-му витрати матеріалу. Цей засадний принцип конкретизується відповідно до того чи того об'єкта нормування. Так, витрати мате-ріалів на виробництво продукції Мв.в підраховується за формулою:
де п — кількість найменувань продукції, що виготовляється; Nі — обсяг випуску продукції і-го найменування в натурально-му вимірі; Мні — норма витрат матеріалу на одиницю і-го виро-бу; Мн.в — витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.
Величина Мн.в обчислюється тоді, коли істотно змінюються за-лишки незавершеного виробництва. Обчислення її проводять по-різному залежно від широти номенклатури продукції та величини норм витрат. За обмеженої номенклатури продукції й великих норм витрат визначається зміна кількості виробів у незавершеному ви-робництві, яку помножують на норму витрат на один виріб. В інших випадках величина М в обчислюється приблизно, виходячи зі зміни незавершеного виробництва у вартісному вимірі й витрат матері-алів на грошову одиницю за минулий рік.
Так підраховуються витрати на виробництво продукції основ-них матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів і тих допоміжних матеріалів, які нормуються на окремі вироби. Витра-ти матеріалів на допоміжні й обслуговуючі процеси обчислюють-ся множенням обсягу робіт або кількості об'єктів обслуговування на норму витрат. Об'єктами нормування витрат матеріалів у цьому разі можуть бути час роботи устаткування (мастильні, охолоджу-ючі матеріали, енергія), тонно-кілометри перевезень (матеріали для обслуговування транспортних засобів), одиниця ремонтоскладності устаткування (матеріали для ремонту, запасні частини), кількість працівників (спецодяг, спецхарчування тощо).
Інтервали поставок матеріалів на підприємство та інтервали їхнього використання, за рідкісними винятками, не збігаються: багато з них поступають у виробництво безперервно, тобто щоденно. Тому виникає потреба в запасах матеріалів. За призначенням запаси по-діляються на поточні, підготовчі й страхові. Зберігаються вони на складах разом, але нормативні величини обчислюються окремо.
Таблиця 4.1
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів
на виготовлення 1-го виробу
Найменування елементів виробу | К-сть на 1 виріб | Розміри, мм | Площа м2 | Довжина м
довжина | ширина | товщина | на
1-цю | на виріб | на
1-цю | на виріб
Поперечна труба з профільної сталі | 2 | 500 | 20 | 20–– | 0,5 | 1
Поздовжня труба з профільної сталі | 1 | 1800 | 20 | 20–– | 1,8 | 1,8
Вертикальна труба з профільної сталі | 2 | 500 | 20 | 20–– | 0,5 | 1
Сидіння з пластмаси | 3 | 500 | 300– | 1,5 | 4,5––
Спинка з пластмаси | 3 | 500 | 250– | 1,25 | 3,75––
Розглянувши малюнок, я визначив кількість елементів на один виріб. Пізніше, використавши характеристику виробу, і зробивши деякі виміри, записав дані в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів
на річний обсяг виробництва.
Річна програма – 11795 шт.
Найменування матеріальних затрат (по групах ресурсів) | Одиниці виміру | На 1-цю виробу | На річну програму | Ціна за одиницю, грн. | Вартість, тис.грн.
Пластмасовий елемент | м2 | 8,25 | 97308,75 | 5 | 486,543
Металічні елементи | м | 3,8 | 44821 | 10 | 448,210
Лако-фарбувальні матеріали | л | 0,5 | 5897,5 | 8 | 47,180
Шурупи | шт. | 18 | 21231 | 0,05 | 10,6155
Разом–––– | 992,5485
Таблиця 4.3
Розрахунок поставки матеріальних ресурсів з помісячною
розбивкою
Найменування показників | Залишок на поч. року | Потреба на річну програму | Залишок на кінець року | Річна потреба | Середньомісячна потреба
Пластмасовий елемент м2 | 2703,02 | 97308,75 | 5406,04 | 100011,77 | 8334,31
Металічні елементи м | 1867,54 | 44821 | 3112,57 | 46066,03 | 3838,84
Шурупи, шт. | 1179,5 | 21231 | 1297,45 | 2148,95 | 1779,08
Лако-фарбувальні матеріали, л | 491,46 | 5897,5 | 393,17 | 5799,21 | 483,27
Значна частина в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежить показники використання оборотних засобів взагалі.
Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з них є матеріаломісткість.
Розрізняють абсолютну, питому (відносну) та загальну матеріаломісткість.
Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої продукції.
Питома матеріаломісткість - це витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.
Загална матеріаломісткість (Мм) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції. Її можна обчислити:
Мм = Мз/Qв (4.1)
Мм= 992,548 / 3568 = 0,278
Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача (Мв):
Мв = Qв/Мз (4.2)
Мв =3568/992,548 = 3,595
В практичній роботі підприємства важливе значення мають показники:
Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги вибору до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги вибору до фактичних витрат матеріалів).
Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величи загальних витрат матеріалу.
Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини. Цей коефіцієнт має певну межу - вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.
Матеріалорентабельність визначають за формулою:
Мр = Пр/Мз (4.3)
Мр =606,56 / 992,548= 0,61
Зводимо у таблицю