КУРСОВА РОБОТА
Аналіз фінансового стану УМГ «Прикарпаттрансгаз»
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ 5
1.1. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ 6
1.2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО
СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 9
1.3. загальна модель І система показників аналізу
фінансового стану 11
1.4. основні напрямки аналізу балансу 19
1.5. методика аналізу балансового прибутку 25
1.6. ліквідність і платоспроможність підприємства 28
2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 37
2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 37
2.2. АНАЛІЗ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА 41
2.3. АНАЛІЗ ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ 47
2.4. АНАЛІЗ ЛІЛКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА 51
3. НАПРЯМКИ І РЕЗЕРВИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ
ПІДПРИЄМСТВА 58
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 62
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 64
ДОДАТКИ 65
Вступ
В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує продавця (виробника) враховувати їх інтереси і запити і виробляти ту продукцію, яка потрібна покупцеві. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, а відтак не може оплатити вартість товару, робіт і послуг, розраховуватися з бюджетом по обов'язкових платежах та платежах до позабюджетних фондів, якщо зобов'язання по платежах перевищує вартість його майна. Отже, щоб не стати банкрутом, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечити високу конкурентоздатність своєї продукції.
Одним з інструментів з'ясування конкурентоздатності є аналіз фінансового стану підприємства, або фінансовий аналіз. Аналізувати фінансовий стан будь-якого підприємства є нагальною необхідністю, бо не можна вести господарство без міри ваги і рахунку, не добиваючись перевищення доходів над видатками. Це завжди було важливо, тим більше - зараз, коли на зміну безгосподарності і безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна і ощадливість.
Аналіз фінансового стану підприємства є важливим елементом фінансового менеджменту і аудиту. Користувачі фінансових звітів підприємств і фірм використовують методи аналізу для прийняття управлінських рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільного фінансового стану.
Введення нового плану рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку в більшу відповідність з вимогами міжнародних стандартів зумовлюють необхідність розробки методики фінансового аналізу, яка б відповідала сучасним вимогам ринкової економіки.
Метою даної курсової роботи є комплексний фінансовий аналіз виробництва на підприємстві УМГ "Прикарпаттрансгаз". Ціллю роботи є пошук резервів і напрямків по покращенню фінансового стану підприємства, їх економічне обгрунтування і визначення їх впливу на показники, що характеризують фінансовий стан на даному підприємстві.
1.Теоретичні та методичні основи виконання роботи.
1.1. Фінансовий менеджмент та його складові частини.
Фінансовий менеджмент пов'язаний з сукупністю рішень, які приймаються у зв'язку з формуванням і підтриманням оптимальної структури фінансових коштів фірми в умовах ринку, забезпеченням доходів власників і утримувачів акцій.
Фінансовий менеджмент має справу з одного боку з загальним доходом фірми, з основними джерелами грошових нагромаджень і надходжень, з довгостроковими і короткостроковими кредитами і використанням прибутків, аналізом і зберіганням фінансової стійкості і ліквідності, а з другого боку - з одержанням максимально можливих прибутків, дивідендів по акціях і ризиком збитків.
Виходячи з цілі максимізації прибутку фірма повинна приймати тільки такі рішення, в результаті яких можна очікувати одержання нею всіх видів прибутку.
Тому при наявності альтернативи необхідно приймати ті рішення, що ведуть до підвищення прибутку, курсу акцій і до збільшення виплачуваного дивіденду.
Однак на практиці такі дії пов'язані з ризиком втрати частини капіталу, втратою її володарями майбутніх доходів, знеціненням ділового іміджу і навіть крахом фірми. Крім того, існує ряд техніко-технологічних, ресурсних, екологічних, політичних обмежень, на які фірма не в змозі вплинути і які зменшують прибуток фірми.
Прибуток і ризик впливають на ціну акції протилежним чином. Більш високий прибуток фірми викликає зростання дивідендів, збільшення ризику веде до зменшення ціни, а це веде до скидання цих акцій їх власниками на фондових біржах і до ще більшого ускладнення фінансового становища фірми.
Прибуток і ризик - ключові моменти фінансового менеджменту. З ними пов'язані три види фінансової діяльності:
збільшення прибутку;
зберігання фінансової стійкості;
забезпечення ліквідності (платоспроможності), тобто здатності підтримувати свої фінансові зобов'язання на всіх рівнях.
Фінансовий менеджмент постійно розв'язує протиріччя, яке виникає між цілями фірми і її фінансовими можливостями.
Структура фінансового менеджменту наведена на рис. 1.1.1. Вона складається з трьох структурних блоків, з яких блок III має визначальне значення.
Рис 1.1.1 - Структура фінансового менеджменту фірми
Блок І - фінанси фірми. Він характеризує усі можливі економічні відносини фірми на всіх рівнях.
Блок II — блок аналізу фінансів фірми по показниках фінансової стійкості і за критерієм достатності доходів і прибутку в ситуації фінансового ризику.
Блок III - управління балансами фірми, альтернативні рішення і дії щодо виправлення фінансового становища фірми в сферах кредитних відносин фірми з кредитними установами, розрахунків у фінансових відносинах з іншими фірмами, в спілкуванні з фінансовими структурами і установами, фондовими біржами за допомогою вибору оптимальних кредитних відносин, видів розрахунків, лізингу, факторингу, гри курсами цінних паперів, що належать фірмі, на фондовій біржі.
Фінансами фірми називаються будь-які складні економічні відносини, які виникають з приводу формування і розподілу грошових коштів для забезпечення збалансування доходів і витрат, фінансової стійкості і платоспроможності фірми за критерієм одержання прибутків і одночасної підтримки благополуччя акціонерів на різних рівнях відносин: з державою - з приводу платежів і отримання бюджетних асигнувань; зі страховими компаніями - по страхових внесках і страхуванню ризиків та майна; з інвестиційними інститутами: інвестиційними фондами, холдингами, консорціумами — з приводу підтримки інноваційних програм та інвестицій; з банками - з приводу