і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися по короткострокових зобов'язаннях. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна в гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.
Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунку). Наступним за ступенем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки на випадок необхідності вони можуть бути швидко реалізовані в гроші.
Дебіторська заборгованість - теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.
Найменш ліквідним поточним активом є запаси, тому що для перетворення їх в гроші спочатку необхідно їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його в гроші, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Чим коротший цей період, тим вищою є ліквідність даного виду активів.
Короткострокові зобов'язання — це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, в наявності у підприємства повинно бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності з зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в гроші, активи підприємства, як було зазначено вище, поділяються на групи:
найбільш ліквідні активи;
активи, що швидко реалізуються;
активи, що реалізуються повільно;
важкореалізовувані активи.
Пасиви групуються за ступенем строку їх оплати у три групи:
короткострокові пасиви;
довгострокові пасиви;
постійні пасиви.
Інформація, що характеризує величину поточних активів, наведена в II і III розділах активу балансу.
Відомості про короткострокові зобов'язання підприємства містяться в ІІІ розділі пасиву балансу.
Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності.
Ними є:
загальний коефіцієнт покриття (або поточний коефіцієнт).
коефіцієнт швидкої ліквідності.
коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Загальний коефіцієнт визначається:
(1.6.1)
де: ПА – поточні активи (підсумок II розділу активу + підсумок ІІІ розділу активу);
ПЗ - поточні зобов'язання (підсумок III розділу пасиву).
За цим коефіцієнтом одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі і від виду діяльності. В західній обліково-аналітичній практиці наводиться критичне нижнє значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.
Якщо ж на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, ніж 1 : 1, це говорить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1 : 1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань. Але, зважаючи на різний ступінь ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства. Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1 : 1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Водночас, з точки зору менеджера, значне накопичення запасів на підприємстві, відтягування грошей у дебіторську заборгованість може бути пов'язане з невмілим управлінням активами. Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися під впливом двох факторів:
Збільшення поточних активів.
Значного зростання короткострокових зобов'язань.Для з'ясування причин модифікації цього показника необхідно проаналізувати зміни в складі джерел коштів і їх розміщенні в порівнянні з початком року.
Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається так:
(1.6.2)
де ГК – грошові кошти, розрахунки та інші активи (підсумок III розділу активу).
Цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина — виробничі запаси.
Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.
На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5 : 1), тому для оцінки їх ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчитиме про серйозні фінансові проблеми підприємства. В західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається так:
(1.6.3)
де ГК— грошові кошти (каса + роз. рах. + вал. рах. + інші кошти) Цей коефіцієнт показує, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 :1. В практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна робити відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства водночас пред'являли йому свої боргові вимоги.
Для оцінки ліквідності окрім коефіцієнтів застосовуються й