Контрольна робота з предмету:

«Економічний аналіз»

на тему:

« Аналіз собівартості окремих видів продукції підприємства »

Зміст

Вступ

Теоретичні та методичні питання аналізу робочої сили підприємства і його впливу на обсяги виробництва

Сутність робочої сили підприємства та напрями впливу на обсяги виробництва.

Характеристика та обґрунтування системи показників аналізу забезпечення підприємства робочою силою.

Методика оцінки та аналізу забезпечення підприємства робочою силою

Класифікація і оцінка факторів, що впливають на обсяги виробництва

Методи економічного аналізу

Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою та його вплив на обсяги виробництва

Загальна характеристика підприємства

Аналіз основних техніко – економічних показників

Аналіз показників забезпечення підприємства робочою силою

Аналіз впливу факторів на обсяги виробництва

Розрахунок прогнозованого значення обсягу виробництва на 2006 рік

Напрями та шляхи покращення забезпечення підприємства робочою силою для збільшення обсягу виробництва. Зарубіжний досвід

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Для того, щоб зберегти ринкові позиції в умовах жорсткої конкуренції будь-якому підприємцеві чи юридичній особі, в нашому випадку колективного підприємства «Граніт», можливо лише за умови прийняття адекватних, ефективних управлінських рішень. Але для того, щоб ці рішення були обґрунтовані, керівник має володіти об'єктивною інформацією про фінансовий стан свого підприємства, мати оцінку фінансових результатів його діяльності. Саме для досягнення стабільного фінансового стану і конкурентоспроможності в сучасних економічних умовах вимагає інших факторів систематичного проведення фінансового аналізу, як комплексного аналізу всієї господарської діяльності. Аналіз означає розгляд, вивчення, наукове дослідження будь-чого, шляхом розчленування, розкладання цілого на його складові частини, що дає змогу з'ясувати внутрішню суть і природу процесів , їх залежність від різноманітних факторів, оскільки без такого розподілу глибоке вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються в природі і суспільстві неможливе.

Економічний аналіз пройшов свій історичний розвиток і сформувався на стику наук, шляхом інтеграції окремих її елементів. Відбувається формування цієї порівняно нової галузі людських знань у міру виникнення нагальної потреби у поглибленій науковій розрядці питань, а також у зв'язку з необхідністю з'ясувати впливу дедалі більшої кількості причин і факторів, що обумовлюють ефективність діяльності суб'єктів господарювання в умовах ринку конкурентної боротьби.

Метою проведення даної роботи є аналіз фінансового стану підприємства, як єдине ціле, на основі даних бухгалтерської звітності, і дати інформацію зовнішнім користувачам, які планують приймати рішення, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Зокрема ми розглянемо загальну характеристику діяльності КП « Карпати - стиль» та проведемо економічний аналіз його фінансово-господарської діяльності, забезпеченості його робочою силою .

Таким чином, метою написання даної курсової роботи є проведення розрахунку показників забезпеченості підприємства робочою силою, що допоможе проаналізувати вплив продуктивності праці робітників на обсяги виробництва.

1. Теоретичні та методичні питання аналізу робочої сили підприємства і його впливу на обсяги виробництва

Сутність робочої сили підприємства та напрями впливу на обсяги виробництва

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, piвня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) факторів.

Вплив останніх конкретизується в таких параметрах макроекономічного характеру: кількість активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропонування робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. у свою чергу, ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що колись можуть бути залучені до конкретної праці).

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту). З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи промислово-виробничого персоналу - відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони - тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо.

Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (для визначення продуктивності праці береться, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). Водночас поширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами робить таке групування персоналу все умовнішим. Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку