Основна увага в процесі управління товарно-матеріальними запасами приділяється запасам, віднесеним до групи А, меншою мірою — групи В та С. Концентрація уваги на найпріоритетніших напрямах управління запасами та дебіторською заборгованістю, зниження собівартості продукції, найреальніших шляхах збільшення обсягів реалізації дозволяє підвищити ефективність управління фінансами підприємства в цілому. Так, концентрація зусиль на пошуку резервів зниження затрат, які займають найбільшу питому вагу в структурі собівартості продукції, принесе відчутніші результати, ніж у разі пошуку резервів зниження тих затрат, які займають невелику частку. В структурі собівартості продукції більшості вітчизняних підприємств значнішу питому вагу займають витрати на сировину та матеріали. Це означає, що суб'єктам господарювання доцільно проводити АВС-аналіз даного елемента затрат.
Аналіз можна здійснювати в розрізі окремих постачальників або окремих видів сировини і матеріалів. В останньому випадку в ході аналізу відбираються види сировини (матеріалів, комплектуючих), на які у вартісному виразі припадає найбільша питома вага у структурі собівартості за даним елементом затрат.

З метою проведення ефективного ABC-аналізу сировини та матеріалів у зарубіжній практиці рекомендується застосовувати таку класифікацію окремих їх видів:
1) А-сировина — види сировини (матеріалів), на які припадає понад 50 % затрат у загальній структурі;
2) В-сировина — види сировини (матеріалів), питома вага яких у загальній структурі закупок перевищує 25 %;
3) С-сировина — інші, незначні види сировини (матеріалів).
Зрозуміло, що найбільші резерви зниження затрат за елементом «сировина та матеріали» можуть бути виявлені при аналізі А-сировини. Для встановлення даних резервів підбирається відповідний каталог заходів:
* детальніша оцінка втрат сировини (матеріалів) на кожній
стадії виробництва;
* мінімізація втрати якості сировини (матеріалів);
* обрахунок норм витрат за методом нуль-базис бюджетування;
* * підбір економічніших технологій;
* оптимізація запасів;
* переговори з постачальниками на предмет зниження закупівельних цін;
* пошук альтернативних постачальників;
* більш жорсткий контроль за збереженням сировини (матеріалів).
З метою оптимізації запасів на практиці досить часто АВС-аналіз комбінують з іншим методом контролінгу — XYZ-аналізом, який характеризує рівномірність запуску окремих видів сировини (мате-ріалів) у виробництво. Даний метод широко використовується в процесі нормування обігових коштів для створення виробничих за-пасів. У ході XYZ-аналізу найвживаніші види сировини (матеріалів) групуються залежно від рівня їх споживання в три класи:
1)Х-сировина — види сировини (матеріалів), які рівномірно споживаються у виробництві без суттєвих коливань;
2) Y-сировина — види сировини (матеріалів), рівень споживання яких суттєво коливається, наприклад залежно від виробничого циклу чи сезонності виробництва;
3) Z-сировина — сировина та матеріали, які споживаються нерегулярно і характеризуються високим рівнем коливання в їх потребі.
Залежно від класу, до якого віднесена сировина, залежить точність прогнозування її потреби для виробництва, а отже, величина запасів. Зрозуміло, що потреба в Х-сировині характеризується найвищим рівнем точності прогнозування та нормування; Y-сировині — середнім рівнем точності. Потребу в Z-сировині дуже важко спрогнозувати. Виходячи з цього можна дійти висновків щодо рекомендованої величини запасів (обсягу обігових коштів, які заморожуються в них): у першому випадку обсяги запасів є мінімальними; у другому — в певні періоди запаси повинні бути високими; у третьому — постійні запаси створювати взагалі недоцільно.
Зазначимо, що АВС-аналіз можна використовувати для пошуку резервів зниження собівартості в розрізі окремих центрів затрат, інвестиційних проектів чи видів продукції. Окрім цього, даний метод придатний для оптимізації портфеля продукції, виробництвом та реалізацією якої займається підприємство, максимізації обсягів реалізації продукції тощо.

2.1.6. Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві

Одним з важливих методів стратегічного контролінгу є так званий аналіз сильних (Strength) і слабких (Failure) місць, а також наявних шансів (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі і»ей вид аналізу позначається також як SWOT-аналіз (SWOT-analysis). Даний вид аналізу може здійснюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції. На основі результатів аналізу ендогенного середовища розробляються рекомендації щодо:
1) усунення наявних слабких місць;
2) ефективного використання існуючого потенціалу (сильних сторін).
У результаті SWOT-аналізу екзогенного середовища виявляється позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього виробляються пропозиції стосовно:
1) нейтралізації можливих ризиків;
2) використання додаткових шансів.

Типові приклади сильних і слабких сторін вітчизняних підприємств, а також шансів і ризиків, які можуть виникнути під дією зовнішніх обставин.

Сильні сторони:
Наявність власних виробничих споруд, низькі витрати на заробітну плату, кваліфіковані кадри, наявність можливостей для отримання кредита

Слабкі сторони:
Крадіжки на виробництві, застарілий асортимент продукції, висока енергомісткість продукції, інертність і зловживання керівництва підприємства, неефективна діяльність служби збуту.

Додаткові шанси :
Іноземні інвестори проявляють значний інтерес до галузі, ринок сформований в основному за рахунок імпорту, державою проводяться протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника

Ризики:
Інфляція (знецінення реальної вартості капіталу), криміногенний ризик, ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів, ризик зміни податкового законодавства чи накладання фінансових санкцій

SWOT-аналіз може бути деталізованішим і проводитися в розрізі окремих функціональних блоків діяльності, центрів затрат, видів продукції тощо. В