Новий поштовх до розорення мережі сільської кооперації дало прийняття закону про виконання аграрної реформи 28.12.1925 р. Капіталістичні засади подальшого розвитку сільського господарства, закріплені в цьому правовому акті, стали фундаментом для активізації української кооперації.

Серед кооперативних видів української кооперації у 1925 р. чітко викристалізувалося найбільш організаційне об’єднання товариство “Сільський господар”, яке мало складну, розгалужену структуру.

На жаль , справа з налагодженням кооперативного руху просувалося не такими швидкими темпами , як би цього хотілося керівникам кооперації . Зацікавлення громадянства цією ділянкою праці було ще малопомітним . У першій міжвоєнній декаді товариство "Сільський господар" швидше тільки теоретично нові форми своєї діяльності і співпраці з кооперацією [32; с.

Лише в 1928р., коли молочарська кооперація стала набувати сили, а закупко - збутова - розпочала експорт, теоретична організація назріла до практичної реалізації. Перший досвід в експорті сільськогосподарських продуктів показав, що не можливо успішно проводити їх збут без планової стандартизації. Назріла необхідність у тому, щоб кооперація разом з

товариством "Сільський господар" стала творцем планової продукції

українського села [ 45; с. 86]. п]ьу&&М^^ ї% ^Щ^^ее^^, еЯ^ЇШМШґ'Г № ММШ % ^«МХ'ГЬ&я' ггш&ШЬ 7 (Ш І

й * У*> "Резолюдіях" VII ^ кооперативного з'їзду була постанова для

закупівельне - збутової кооперації: "Чимраз то ширший, то глибший збут хліборобських продуктів змушує Окружні Союзи до тісної співпраці з "Сільським господарем", який мусить вести в округах пропаганду та навчання продукції, яка відповідає вимогам ринкіу збуту. На забезпечення цієї праці "Сільському господарю" хліборобська кооперація зобов'язується давати не тільки обов'язкові вклади від кооператив, але й допоможе йому постійним додатком від кожної збутої скрині яєць, від кожної збутої тварини [ 63; с.З].

З'їзд пропонує "Сільському господарю" проводити досліди господарських умов і можливостей в поодиноких районах, а кооперація має фінансувати цю акцію. Кооперація зобов'язувалась на передання наміченої праці товариством "Сільський господар" оподаткувати всі кооперативи в Західній Україні [59; с. 37].

Щорічні Загальні Збори Ревізійного Союзу Українських Кооператив (РСУК - центральна установа загального об'єднання західноукраїнської кооперації) щоразу поновлюють напрямні співпраці об'єднаної кооперації з товариством "Сільський господар". Із власних фондів РСУК допомагає товариству у видавництві його сільськогосподарської літератури. Згодом уточнюється нормування способів покриття річних бюджетів товариства "Сільський господар" коштами кооперативних організацій: коштів на утримання його централі, повітових агрономів, сільськогосподарських шкіл, на друк двотижневика "Сільський господар" [52; с.89 ].

В грудні 1930р. відбулося ряд нарад, на яких обговорювались напрями співпраці "Сільський господар" з кооперацією. Так, з Масло союзом - в ділянці контролі молочності та плекання молочної худоби. З

"Центросоюзом" - в галузі плекання курей ( несучих порід) і догляду за безрогими на сало і бекони [59; с.31].

З представників кооперації й "Сільського господаря" виник постійний орган - Інспекторат, який щороку планував працю суспільної агрономії; від 1937 року окремий інспектор - агроном стежив за виконанням цього плану в усіх округах Західної України. Централя "Сільського господаря" реорганізувалась і створила виконавчий орган Загальних Зборів та Головної Ради товариства - тричленну Дирекцію. Головами Ради впродовж значних періодів були о. Тит Войнаровський, інж. Юліан Павликовський і Мирон Луцький. Головним директором з 1928р. був інж. - агроном Свген Олесницький [ 22; с. 424].

На 1935р. крацове господарське товариство "Сільський господар" начислювало 73 повітові філії і 1480 гуртків по селах. Мережа товариства значно зростала, особливо збільшувалась кількість гуртків.Наприклад, на 1938рік Коломийська повітова філія товариства "Сільський господар" нараховувала 96 кружків; сотні різних секцій при них. Перед Першою світовою війною тут було лише 40 гуртків [ 20; с. 289].

Під кінець другої міжвоєнної декади українська кооперація матеріально забезпечувала 122 працівників сільськогосподарської суспільної агрономії, які виконували план спільних прагнень кооперації й товариства "Сільський господар", скерований на культурний поступ українського села.

В 1939 році "Сільський господар" мав 60 філій, 2040 гуртків, що об'єднували в собі 160000 фізичних членів-осіб [56; с. 93].

Товариство "Сільський господар" брало активну участь у розвитку української культури та збереженні звичаїв і традицій українського народу. Зокрема, товариство "Сільський господар" старалося продовжувати традицію Јвята ^бшінків, по селах, пов'язавши їх з святом "Сільський господар".

Остання акція товариства "Сільський господар" напередодні другої світової війни була організація "Секцій охорони природи" [21; с.297].

Акцентуючи увагу на ролі і значенні виробничо-збутової кооперації на західноукраїнських землях треба зазначити , що товариство "Сільський господар " дало за досить короткий час надзвичайні результати . Після програмної боротьби за політичну незалежність , стиснена з усіх боків національна потенція , виявлялась у формі небувалого досі змогу в напрямі до економічної незалежності . Товариство "Сільський господар" було самостійним і не залежало від чужоземних впливів .

Отже, можна стверджувати , що товариство "Сільський господар " відіграло важливу роль у піднесенні господарсько-кооперативного руху в Галичині . Воно виникло для задоволення економічних і соціальних потреб дрібних товаровиробників і діло на підвалинах добровільності , справедливості і самоврядування.

РОЗДІЛ 2

ТОВАРИСТВО "СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР" В РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

Крайове господарське товариство "Сільський господар" вагомо спричинило до піднесення рівня господарської культури в Галичині . У міжвоєнні роки "Сільський господар" виступив одним із ключових чинників економічного просвітництва та поширення передових форм господарської самодіяльності в українському селі,