Товариство "Сільський господар" ставило перед собою благородну мету – домогтися піднесення ефективності хліборобства, поліпшення ведення сільського господарства. Відразу його діяльність не знаходила масової підтримки серед селянства. Лише згодом, з прийняттям нового статуту (1909 р.) діяльність “Сільського господаря” пожвавилась. Для наміреної мети та для її осягнення товариство закладало численні гуртки і філії по всьому галицькому краї. Зокрема, філія "Сільського господаря" в Станіславові об'єднає в Станиславівському повіті 40 кружків із загальною кількістю членів 2 тисячі 972 , із того мужчин 2 тисячі 693 та жінок 279 [5; арк.5].

Крім Станіславівського повіту підпали під опіку філії також 7 сіл Товкмацького повіту Закрівці, Гостів, Ворона, Тисмениця; 4 села Надвірнянського повіту: Космач, Розсільна, Солотвина, Жураки .

Число членів по кружках хитається від ЗО до 250 чол.[5; арк.7] . За Кружок Краєвого Товариства господарського " Сільський господар " може зав'язатися в кожній громаді, а коли би в дотичнім судовім повіті не було ще філії за призволом Головної Ради , коли що найменше 10 місцевих членів громади заявить охоту приступити до кружка - Кружок Товариства завідомляє о тім приналежну власть - округ діяльності може обіймати одну громаду , або кілька сусідніх громад ,які належать до одного і того самого округа діяльності може находитися лише в сільській громаді ,в якій замешкали бодай 10 членів Краєвого Товариства господарського "Сільський господар " [1; арк. 18].

Такі гуртки були засновані в Богородчанському повіті в громадах Богородчани ,Розсільна, Старуні та інших . Всі вони були створені в 1929р. І в переважній більшості головами гуртків були священники. [4; арк.78, 115].

У Надвірнянському повіті гуртки "Сільський господар " були створені у громадах Надвірна та Перерісль [3; арк. 1, 20].

У Станіславовському повіті гуртки "Сільський господар " були засновані у громадах Залуква , Єзупіль , Ту стань , Угорники , Черніїв [ 5; арк. 123].

Кліматично-природні умови Станіславщини і довколишніх повітів : Надвірної і Богородчан Доломийщини та інших регіонів західно -українських земель були пригожі для скотарське - годівельної господарки . Провідники філії товариства "Сільського господаря" у Станіславові звернули особливу увагу на цю галузь господарства [ 15; с. 678].

Після визвольних змагань, колишні вояки української армії, почали повертатись з різних кінців світу на рідні землі . Багато з них позакінчували вищі студії з різних фахів , а, зокрема, з агрономії та економіки . Ці фахові люди кинулися до праці в селянські маси свого народу . Приспана праця філії товариства " Сільський господар " в Станіславові під проводом ентузіаста станової хліборобської організації о. Чаковського відновилася . До праці включився інженер Остап'як , який вже закінчив агрономічні студії у Відні [14; с. 425].

Воєнні події, що відбувалися на протязі кількох років у Галичині дуже знищили і зубожили українське селянство . Воно почало всіма силами старатись поправити свою долю, тому гуртувалися у своїх господарських установах. Фахівці до праці вже були, але бракувало фондів для їх утримання. Споживча сільськогосподарська кооперація змагалася з матеріальними труднощами, за браком фахових людей , ще не розпочинала своєї діяльності [25; с. 175].

Перед філією постало питання про збільшення молочної продукції –накладання збуту молочних продуктів в організований спосіб через кооперацію . Для реалізації цього завдання з філії товариства "Сільський господар" постав організаційний комітет у Станіславові і Молочарським Союзом у Стрию велися довгий час переговори про можливості урухомлення праці молочарської кооперації.

Завдяки енергійній праці таких трьох фахівців як Олексій Лис, Андрій Мудрик та Андрій Палій продукція молочарства в скорому часі збільшилась, фінансова база дала можливість відновити діяльність молочарського союзу в Стрию [23; с. 143].

Поміж двома світовими війнами головами філії товариства " Сільський господар " крім о. Чаковського були інженер І. Остап'як та І. Шепарович . З року 1922 при філії « Сільського господаря " стали працювати агрономи -інженери : І. Остап'як , А. Палій , Я, Чаковський , Гр.. Залізняк , М. Дяченко та Є. Винник [15; с. 682].

Надзвичайно важливу роботу проводила філія у справі репродукції посівного матеріалу збіжжевих культур в с. Колодіївка , в маєтку І. Шепаровича і в Братківцях, в інженера Остап'яка - для централі товариства "Сільський господар ". Завдяки праці філії "Сільський господар" село з господарського боку підносилось культурно і поборювало свої злидні [46; с. 5].

Говорячи про товариство "Сільський господар " в Коломийшині , треба сказати ,що свій гарний розвиток коломийська філія завдячувала таким корисним умовам : перед Першою світовою війною Покуття було наче "гніздом " нової радикальної партії, що мала на меті "звергти темноти ядро". Отже населення Покуття було більше свідоме й горнулося до всього , що означало поступ [16; с. 596].

Другим важливим чинником розвитку товариства " Сільський господар " в Коломиї ,було те ,що на терені філії , в с. Коршеві був маєток Головного товариства " Сільського господаря " у Львові з імпозантним будинком -школою , в якій відбувалися різні сільськогосподарські курси окружного , а навіть і крайового характеру .

Третім важливим чинником розбудови товариства "Сільський господар" було українське священство Коломийщини . Священики були основниками товариства " Сільський господар " . Сільські священики мали при церквах великі господарства . Закладаючи кружки " Сільського господаря " та навчаючи людей краще господарювати ,