Чиста монополія
курсова робота з мікроекономіки
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. В основу виникнення монополій покладено об'єктивний процес розвитку продуктивних сил наприкінці XIX – на початку XX ст. Становлення розвинутої підприємницької економічної системи вимагало адекватної виробничої бази у вигляді великого машинного виробництва. З розвитком техніки, в свою чергу, прискорювався процес витіснення дрібних підприємств: нова техніка могла бути використана лише на великих підприємствах.
Технічні переваги давали змогу краще організувати виробничий процес, що разом з економією на загальних витратах, високою продуктивністю праці, розширенням можливостей у використанні кредиту сприяло розвитку великих підприємств і поступово збільшувало їхню роль у промисловому виробництві.
З часом настав період, коли розвиток концентрації й централізації капіталу і виробництва на основі вільної конкуренції спричинив якісні перетворення у господарській системі. Основна частина суспільного виробництва виявилася зосередженою на небагатьох великих підприємствах, конкуренція між якими мала особливо руйнівний характер і загрожувала значними негативними наслідками. Щоб запобігти руйнівним силам конкуренції, мати змогу встановлювати високі ціни на товари й отримувати максимальний прибуток, великі підприємства стали групуватися, утворюючи монополістичні об'єднання. На зміну вільній конкуренції прийшла монополія. Вона заперечувала ринкову стихію і внесла елемент свідомого регулювання ринкових відносин. Аналіз виникнення і розвитку процесів монополізації був проведений у широковідомій праці В.І. Леніна "Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму".
Для чистої монополії характерні відсутність вільної, досконалої конкуренції на ринку, де вона панує, і загрози приватним цілям її з боку контрагентів, які внаслідок своєї чисельності не можуть протидіяти згуртовано й узгоджено.
Автори відомого американського підручника з економічної теорії "Економікс" К. Макконнелл та С. Брю підкреслюють, що монополія – це ситуація, за якої число продавців стає настільки малим, що кожний продавець уже в змозі впливати на загальний обсяг пропозицій, а отже, і на ціну продукту, що продається. Звідси можна визначити, що практично за своєю економічною сутністю монополістична ситуація на ринку виникає тоді, коли у певній галузі домінують кілька корпорацій, оскільки вони мають змогу офіційного, а також неофіційного зговору для панування на ринку й отримання монопольного прибутку.
Перші ґрунтовні дослідження реальних ринкових структур з'явилися у 30-х роках XX ст. майже одночасно – англійка Дж. Робінсон і американець Е. Чемберлін здійснили аналіз конкуренції за умов монополізації виробництва. Висновки, зроблені економістами відносно причин і наслідків недосконалості конкуренції, були схожими, хоча Дж. Робінсон акцентувала увагу на дослідженні монополії фірми, а Е.Чемберлін – на монополії продукту. Концептуальний підхід до аналізу ринкової поведінки монополістичного конкурента, запропонований Е.Чемберліном, в сучасній мікроекономіці став класичним.
Чиста монополія – це теж ідеальна модель ринку, як і повна конкуренція.
Таким чином, вказане вище, враховуючи трансформаційні процеси в економіці України, зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні проблеми мікроекономіки.
Предмет дослідження – чиста монополія як ринкова структура.
Метою курсової роботи є дослідження чистої монополії як ринкової структури.
Мета курсової роботи зумовлює виконання таких завдань:
навести загальну характеристику чистої монополії;
дослідити особливості ціноутворення на ринку чистої монополії.
Розділ 1. Загальна характеристика чистої монополії
1.1. Характерні риси чистої монополії
Розглянемо спочатку загальні особливості монополії як ринкової структури. До характерних рис чистої монополії відносять наступні:
Єдиний продавець на ринку. Якщо продукцію виробляє тільки одна фірма, вона уособлює цілу галузь. З цієї ознаки випливають всі інші.
Виробництво специфічного однорідного продукту, який не мас близьких і досконалих замінників. Це означає, що для покупця не існує прийнятних альтернатив: він змушений або купувати потрібний товар у монополіста, погоджуючись з його умовами, або зовсім відмовитись від споживання цього товару. В зв'язку з унікальністю продукту монополісту немає потреби вдаватись до реклами, щоб стимулювати попит. Наприклад, комунальні служби – постачальники води, газу, електроенергії мають певне коло покупців, які споживають стільки, скільки потрібно для цілковитого задоволення їх потреб. Якщо монополія продає предмети розкоші, наприклад, коштовності, вона може вдаватися до реклами, проте лише щоб заявити про себе.
Ринкова влада ситуація "price maker ") – означає спроможність продавця як єдиного виробника товару, а за умов монопсонії – покупця як єдиного споживача впливати на ціну товару. Монополіст перебуває в унікальному становищі – йому не потрібно зважати на конкурентів, їх у нього просто немає, ніхто не може перехопити ринок або його частку. Монополія випускає і контролює весь сукупний обсяг продукції, тому може диктувати ціну, збільшуючи або зменшуючи її пропонування.
Заблокований вступ у галузь. Відсутність у монополіста прямих конкурентів значною мірою пояснюється існуванням перешкод для вступу в галузь інших фірм. Бар'єри вступу можуть виникати внаслідок різних причин – економічних, технічних, юридичних тощо. Щоб перекрити новим конкурентам доступ до га-лу-зе-вого ринку, ці бар'єри повинні бути досить високими, інакше монополія пере-т-во-риться на олігополію, де владу над ринком будуть поділяти кілька фірм [9, ].
Бар'єри входження на ринок є основною причиною виникнення монополій. У відповідності до причин появи виділяють кілька форм бар'єрів.
Бар'єри, створені економією від масштабу. У деяких галузях технологія дозволяє досягти ефективного виробництва тільки тоді, коли підприємства будуть дуже великими, тобто існує значний ефект масштабу. У галузях, де ефект масштабу явно виражений, а конкуренція неприйнятна, виникають природні монополії. Це стосується підприємств комунального обслуговування (електричні, газові компанії, громадський транспорт, підприємства зв'язку, водопостачання і т.п.). Для суспільства було б невигідно мати кілька малих фірм для забезпечення населення водою чи електроенергією. У цих галузях дуже великі витрати на устаткування, яке розраховане на пікові навантаження. Неповне його використання значно